TextBook – Навіть так? – до безміру був вражений співак.
– Навіть так! Пане, співчуваючий усякій буржуазній наволочі!
– Але ж як тоді зі свободою, яку буцімто приніс Росії Жовтневий переворот? – тоді він ще міг так запитати – пізніше за таку цікавість отримав би кулю в лоба.
– По-перше: не переворот, а Велика соціалістична революція, а по-друге: свобода буде. Всім, ха-ха… бажаючим. Але тільки тім, хто за нас – свобода нас підтримувати. А тим, хто проти нас, усякій контрреволюційній с-сволоті свободи не буде, пане співаче!
І пан співак зрозумів: це не пусті погрози. Справді, вони заборонять йому не лише співати, а коли треба буде, то й дихати.
І це лучиться досить швидко. Якщо він не стане трубадуром їхньої влади, чомусь названої народною, і не буде її оспівувати, як колись – ще не так давно оспівували самодержавство, – криваву й до безміру жорстоку та свавільну.
Він ще трохи повиступає в Москві, правда, вже уникаючи виконувати романс «То, что я должен сказать…», а сам тим часом буде посилено готуватися до… До чого, ще й сам тоді, як слід, не уявляв, тільки відчував: у Москві йому більше не жити. Доти, доки у Москві буде «народна» влада з її ВЧК, там йому місця не буде. Власне, місце йому знайдеться, але – в катівні нової влади, яка буцімто принесла Росії свободу…
І йому розхотілося жити в такій Росії, з такою «свободою»…
Він вже тоді мріяв про свою республіку, поетично-вимріяну, реальну і нереальну, власне, про своє царство, де він буде некоронованим монархом, що її він вже тоді назве загадково-містично: «Бананово-лимонний Сінгапур». Хоча саме танго «Магнолія» буде ним написане пізніше, у 1931 році в еміграції, у Бессарабії – як звалася тоді частина території між річками Дністром, Прутом і пониззям Дунаю, що була окупована боярською Румунією, а з 1940 року частина території буде передана Молдавській РСР, а частина відійде до України…
В бананово-лимонном Сингапуре, в бури,
Когда поет и плачет океан
И гонит в ослепительной лазури
Птиц дальний караван.
В бананово-лимонном Сингапуре, в бури,
Когда у Вас на сердце тишина,
Вы, брови темно-синие нахмурив,
Тоскуете одна…
И, нежно вспоминая
Иное небо мая,
Слова мои, и ласки, и меня,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ваші пальці пахнуть ладаном…» автора Чемерес В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина четверта-2 В бананово-лимоннім Сінгапурі, співа і плаче океан…“ на сторінці 5. Приємного читання.