TextBook У мить болючого розуміння пізнався дивний спокій. За кілька секунд до того, як мене б наздогнала цілковита розправа, я різко крутнулась, вислизнувши з-під ще однієї стріли. Треба. Треба рухатись. І залишатися спокійною.
Що мені втрачати? Життя?
Чого варте життя убивці?
Біжи, убивце, біжи.
Я вже пропала. Але навіть пропасти можна красиво.
Висмикнула з ноги стрілу. Підвелась. Здавалось, навіть хвилі на мить перестали шуміти.
Стоять, двоє. Якісь аж радісні.
Садисти прокляті!
— Ого, а ти красива. Навіть коли брудна, — присвиснув один з них. Обоє засміялись.
— Вас двоє. Дайте мені тридцять секунд — і ми будемо на рівних.
Я не впізнала свого голосу. Чужий, якийсь аж надривний. Як у божевільної.
Їхній сміх став ще гучнішим.
— Маєш сорок, — мовив один з братів, який тримав у руках лук і стрілу на тятиві. Отже, стріляв він. Почав рахувати:
— Один, два, три…
Я випрямилась, а тоді почала розщіпати пасок на штанах. Близнюки округлили очі, але відлік продовжувався.
— …дев’ять, десять…
Нахилилась, стягнула паском праву ногу вище рани, під коліном.
— …двадцять, двадцять один, двадцять два…
Дістала з чобота ніж і відрізала зайвий шмат паска.
Повільно випросталась.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Стожар» автора Каторож Я.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина 4 Дарвенхардка“ на сторінці 7. Приємного читання.