Розділ «Вибрані твори»

— Ні!

Ні, бо не «Верхи», а «Рачки».

А хто рачки, того кієм —

Устань! Верхи на життя сідай.

Post scriptum (він — ante, а ми — post, — теж пробачіння). Кажуть: треба про форму. А читали футуристів? Ну? Каже ж сам, що ніби й нові дудочки, а пісня стара. Кому що, а про мене отаке, мабуть, краще (це із цілої, скажемо, поеми тощо):

Спали пахи степові.

Запахло заводською будкою.

Слали пісню дударі,

Як в'їзжали тупко.

Що попереду та засмаглі руки,

А позаду та порепані. —

Гей, держись там, ти!., вгорі!

Що?!., смієшся?..

Засмієшся ти на кутні!..

Клацали.

Бухкали.

Далі.

Аж поки чорнява Галя

Прийшла зі степу до міста:

Чи не чути од милого