Розділ «Вибрані твори»

І зацвіте трояндами

У ваших душах

Квасоля (с. 28).

Чи там квасоля, чи ні, а сільська лірика Шполові вигравається в місті кремізному, загарцьованому, засмоктаному, запльованому (ач, як він його?). Я, каже, общипаний куродрап, «тобі в пащу кладу свою розкуйовджену голову». Ще й заспокоює себе:

Нічого.

То нічого,

Що душа в бур'янах (с. 42).

Хе! то Хвильовий ба-а-агато тих бур'янів революції бачить. І виходить з того:

А пісня все та ж, стара.

Хоч на вид вже й нові дудочки (с. 25).

(Це він про сучасність, а ми — про нього). Інтелігентсько-степова душа бунтує проти сучасности (одразу до Марса не долетіли). І кортить їй:

Засатаніло осталить

Гостряк

На дружинну жвачку.

Ех (зуби, що скалить) —

В зуби...

Щоб:

Кряк і...

Рачки... (С. 26).

А чи страшно? Ось Шпол ударить. Ось ударить.