Розділ «Глава 4»

— Нічого не гірше. Ти знаєш, який це чудовий подарунок, такий захист. А вчитися важко тобі б і так довелося. Заклинання — це тобі не прості слова, які треба запам’ятати. Це майстерність. Їх треба тисячі разів виконати та відшліфувати, щоб виходило завжди добре і автоматично. Не переживай. Будеш займатися, всьому навчишся і без допомоги навіювання. Навіть краще засяде в твоїй голові.

Останній день випробувань видався метушливим та насиченим. Щоб новачки встигли пройти всі необхідні випробування, скасували кілька ранкових занять. Після обіду у всіх першим було призначено випробування у магістра Атавхаї з темної магії. Новачки у назначений час зібралися біля величезних дверей кафедри темних сил. Нік здивувався, побачивши тут багато учнів старших курсів.

— Дивися, зараз буде невелика розвага, — радісно повідомив йому Матотору, який теж опинився тут.

— А що таке зараз буде? У нас має бути іспит, — здивувався Нік.

— Кожен рік, — почав пояснювати товстун, — на це випробування збираються майже всі учні. Новачки ніколи ще не бачили Магістра Атавхаї, і коли перший заходить, це завжди смішно. Деякі там втрачають свідомість, деякі тікають, у декого починається істерика. Дивись сам, зараз почнеться. Я сподіваюся, що не в тебе першого випробування?

— Не хвилюйся. Не в мене, — посміхнувся учень. Він не розповідав Матотору, що за дверима його чекає не страшний демон, а величезна, занадто турботлива нянька.

— Ну, хто там перший? Нехай заходить, — як грім, зазвучав за дверима голос Атавхаї.

Новачки відскочили від дверей до протилежної стінки, коли почули таке миле запрошення, і почали труситися. Учні старших курсів групами стояли поруч та насилу стримували сміх. Пауза затягувалася. Першим повинен був йти на випробування учень клану Лисиць Нагга. Переборовши страх, він відкрив двері й ступив у зал. Двері зі стуком зачинилися, а в коридорі запанувала тиша. Ті, хто знав, що далі буде, з неприхованим задоволенням чекали продовження.

Далі все відбувалося, як у кіно. Кроки учня, що віддалялися від дверей. Поява магістра Атавхаї. Його привітання. Істеричні крики Нагга. Швидкий біг з кімнати. Удар у двері. Мабуть, Нагга з розгону вдарився об них. Учень впав, швидко схопився, відчинив двері і вискочив у коридор. Жах був такий, що тільки протилежна стінка змогла зупинити бідного переляканого новачка. А старші учні просто вибухнуло сміхом. Розвага вдалася.

— Там, там… А-а-а-а-а-а… — Не міг заспокоїтися Нагга. — Там демон.

— Ну, демон. Чого так кричати? — заспокоював його Нік, не звертаючи уваги на істерику новачка і на верещання дівчат. — Гаразд, піду першим, щоб ви всі зрозуміли, що нічого страшного та смертельного там немає. Це викладач, такий, як і всі в Школі. Ну, трохи незвичайний. Але їсти вас він точно не буде.

Він зайшов у зал та зачинив за собою двері. Картина перед ним була дійсно не для людей зі слабкими нервами. Посередині кімнати, впершись руками в боки, стояв величезний червоний демон з великими рогами і палаючими очима.

— А, це ти Ніку? — сказав Атавхаї, коли побачив, хто зайшов. — Привіт. Радий тебе бачити. Ти чому не заходив?

— Привіт, Атавхаї, — посміхаючись, сказав Нік і спробував вітально обійняти демона. — Навіщо ти так налякав бідного Нагга?

— Ну, може у мене бути хоч якась розвага? — розсміявся професор. — Та й старшим учням подобається. Традиція вже.

— Тобі традиція, а учня треба терміново до Целмаліт на лікування. А то ще заїкою стане, — пожартував у відповідь Нік.

— Як у тебе справи? — запитав маг.

— Та ніби тільки початок навчання, а все вже дістало. Заняття, заняття, випробування, знову заняття. Ти знаєш, я звик абсолютно до іншого життя. Старий я вже для такого, — як завжди, поскаржився на життя учень.

— Теж мені старий. Вчися. Для цього тебе Ліна сюди і відправила. А вона нічого просто так не робить, — суворо зауважив маг. — Гаразд, радий був тебе бачити. Скажеш, що пройшов іспит. Мені ще до кінця дня з цими істеричками возитися.

— Добре. Мені теж ще два випробування сьогодні проходити. Так. Трохи не забув, — згадав Нік. — Директор Хеган просив, щоб ти відзначив, що у мене немає здібностей до твоєї магії.