Розділ «Глава 2»

— А хіба я казала, що буде легко і приємно? Але тут тільки тобі вирішувати. Гаразд, повернімося до моєї розповіді. Я сподіваюся, що ти розумієш: все, що я тобі далі буду розповідати, та й в принципі, те, що ти вже дізнався, повинно залишитися при тобі. Ні на цій планеті, ні деінде бажано не патякати про те, що ти довідаєшся. Хоча на Землі тобі точно не повірять. Приймуть за ще одного божевільного екстрасенса. Але навіть якщо ти забажаєш залишитися звичайною людиною, то мені доведеться зробити так, що ти забудеш все, про що дізнався тут. І ще одне. Аби та інформація, яку дам тобі, назавжди осіла в тебе в голові, я застосую трохи магії. Але не бійся нічого, можливо, трохи буде невеличке запаморочення в голові.

Ліна провела рукою над Ніком, і дійсно, на кілька мить у нього помутніло в голові, але потім все стало на свої місця.

— Сподіваюся, зомбі ви з мене робити не збираєтеся? — обережно запитав Нік.

— Ось цього нам вже точно не треба. Якраз твоя здатність думати та приймати рішення — те, що для нас цінне. Добре, у нас мало часу, тож не відволікайся. На чому я закінчила минулого раз? Ага, згадала! Ми говорили про Школу. Але до неї ми ще повернемося. Сьогодні розповім тобі трохи про той світ, про який ти не знав. Як я вже казала, основною планетою є Фран. Ця планета приблизно така ж за розміром, як Земля. На ній зосереджено основні магічні школи і більшість чарівників. Але не думай, що вся планета цілком заселена одними магами. Насправді їх не так багато. Основне населення — це звичайні люди та інші істоти. За моїми оцінками, чарівників трохи більше трьох-чотирьох тисяч. На планеті з десяток великих держав і близько тридцяти дрібних. На Франі два океани — Холодний і Теплий, що ділять суходіл на західну та східну частину. Захід в три рази більший, ніж схід. Саме на Заході розташовані основні держави і школи магів. Розділені ці океани Великими Білими Горами. Якби не гори, то, напевно, на Франі був би один величезний океан. Але більш повно про Фран я розповім трохи пізніше, та й у Школі ти це будеш вивчати.

На Заході шість великих держав. У чотирьох з них є магічні Ордени. Держава, звідки я родом, називається Тротс, в ній знаходиться наш магічний Орден Каса Альєнте. Сам Орден Дихання складається з п’яти основних кланів, таких собі груп за інтересами, а також самостійних чарівників, що не входять ні в один з основних кланів. Як і кругом, клани змагаються за владу. На мою думку, це жахливо безглуздо і сильно послаблює Орден зсередини. Але всі ми живі істоти, і такі риси, як прагнення до влади і домінування, закладені в нас. Про клани я тобі теж розповім пізніше. Мені хочеться, щоб ти спочатку уявив загальну картину, як саме існує світ Франу. Маги — не хазяї й не правителі, хоча є такі держави, де чарівники захопили владу. Ми мирно співіснуємо з правителями в своїх державах. Нас запрошують виконувати певну роботу, і за це нам платять. Магія стала в чомусь звичайною професією на Франі. Так, нас цінують значно більше, ніж простих майстрів, таких як ковалів, кравців, зброярів і навіть вище, ніж військових, але все одно так склалося, що ми стали щось на зразок ремісників. Прості люди ставляться до магів з великою повагою, а в деяких країнах навіть зі страхом. Правителі зазвичай вважають нас нижчими за себе, хоча думаючі королі намагаються все-таки наближати до себе чародіїв, слухати їхні поради та користуватися їхньою допомогою. Дуже часто маги й магічні клани стають багатими і тоді отримують посади, чини та землі. У мого клану теж є свій замок та трохи земель. Але частіше прості чарівники — просто наймані фахівці, нехай і високооплачувані. Загалом ми своєю роботою заробляємо собі на життя.

— Добре, давай почнемо перевіряти, що ж ти зрозумів, — сказала мольфарка.

— Ліно, я досі на пам’ять не скаржився, — спробував пожартувати Нік. — Що поки мені відомо? Земля — магічний відстій. Фран — великий і могутній. Маги — круті, але щось на кшталт прислуг. Хочеш вижити, навіть чарівником заробляй багато грошенят. Тоді, може, і паном станеш. Ну, ось ніби все. А, ще не все. Навіть у такому милому Ордені, як ваш, все одно всі один одного загризуть за владу. Тепер все. Чи я щось забув?

— Ось це мені в тобі особливо подобається, — Ліна оцінила гумор. — Не втрачай це почуття іронії, незважаючи на те, що буде важко. Я тобі вже казала, що чарівниками стають тільки ті, хто має в собі Зерно мага, — нагадала чаклунка. — Це не зовсім так. В принципі магом може стати кожен, хто захоче і буде мати достатньо старанності. Різниця в тому, яким магом. Як ти вже бачив, навколо є магічні поля, з яких чарівник черпає енергію та перетворює її в те, що захоче, або в те, що зможе. Наприклад, маг вогню перетворює енергію у вогненну кулю, землі в — камінь, води може перетворити воду на лід, темний маг може, перетворивши енергію, підняти мерця або викликати демона. Але майже неможливо зачерпнути силу і створити заклинання. Так влаштовано, що чарівник може використовувати тільки силу, що проходить крізь нього, точніше — накопичену в ньому. Щоб ти краще зрозумів, можна примітивно порівняти мага з посудиною, в якій накопичується магічна сила і тільки те, що всередині, можна використовувати для заклинання або магічної дії. Тобто сила повинна ніби пройти через чарівника, отримати частинку його, стати його силою. Так от, для чарівника важливо не тільки вміти здійснити заклинання, а ще й достатньо магічної сили накопичити в собі. Навчитися простим заклинанням або трохи керувати силою може хто завгодно, але от накопичувати її у великих кількостях здатні тільки сильні чаклуни. І саме такі маги виходять з тих, хто має в собі Зерно. Навчаючись і розвиваючись, вони не тільки збільшують свої здібності накопичувати магічну силу, і не тільки вчаться заклинанням і прийомам її перетворення в щось, а ще й тренуються, як цю силу використовувати з найменшою витратою. Ти ж розумієш, можна стіну розвалити, вдаривши в неї величезною вогненною кулею, а можна, витративши мінімум зусиль, знайти слабке місце і, вибивши одну цеглину, її зруйнувати. Ось чим відрізняються майстри від простих магів.

Всі чарівники діляться на такі категорії: учень, маг першого, другого та третього рівня, майстри, магістри і великі магістри. Так от, з простих людей, не наділених Зерном, можуть вийти тільки слабкі чарівники першого рівня. За все своє життя я бачила лише декілька магів другого рівня з людей, не наділених Зерном. Але й ті, кому пощастило його мати, теж не всі стають навіть майстрами. У когось Зерно слабке, хтось лінується, хтось, тільки почавши вчитися, думає, що вже все вміє, та кидає навчання, хтось береться за все підряд, а в результаті толком нічому так і не може вивчитися, комусь стає достатньо першого рівня. Школам треба виживати, заробляти собі на життя, тому туди можуть в принципі взяти будь-кого, хто може оплатити заняття. Це, на жаль, призвело до того, що навчаються часто діти багатих вельмож. Більша частина з них ліниві, розбещені, щоб вчитися, тому швидко самі тікають зі Школи. Ті з них, хто все ж таки закінчує Школу, стають дуже слабкими чарівниками, але якомусь місцевому купцеві або навіть дворянину завжди приємно похвалитися, що їхнє дитя маг. Ну, нехай собі тішаться.

Інша справа — наділені Зерном. Маги весь час стежать за людьми навколо і якщо знаходять обдарованого, то відразу намагаються його забрати під своє покровительство. Кожен Орден, кожна Школа, кожен клан намагається стати сильнішим та зібрати під своїми прапорами більше чарівників, бажано найкращих. Від цього залежить становище клану, його сила, добробут, впливовість. На жаль, навіть для обдарованих учнів навчання в Школі небезкоштовне. Школа — це щось відокремлене в магічному Ордені. Її утримання коштує величезних грошей. Частина коштів йде із загальної скарбниці Ордена, частина — від кланів, є пожертви магів, але більша частина від тих, хто хоче навчатися. Як плата за заняття. Звичайно, вартість навчання обдарованих менша, ніж простих людей, але все-таки чималенька сума. Цю суму сплачує або сама людина, якщо хоче вчитися, або його сім’я, або клан, який бере його під свою опіку. Коли чарівник знаходить володаря Зерна, але клан не бере його до себе і не сплачує за його навчання, то він все одно зобов’язаний привезти таку людину на загальний відбір учнів. Там його візьме до себе або інший клан, або сама Школа, або Орден.

І ось двадцять років тому я знайшла тебе. Тоді ти був не готовий стати магом. Зараз ти пройшов в житті багато випробувань, багато чому навчився і став мудрішим.

— Ліно, а чому тоді я не був готовий? — перебив її Нік. — Зазвичай, судячи з вашої розповіді, людей або дітей в будь-якому віці відправляють в Школу, якщо у них є Зерно.

— Ну, по-перше, не у будь-якому, — відповіла вона. — В Школу вступають не раніше вісімнадцяти років. Тобто, коли людина вже майже закінчила формуватися як особистість і може нести відповідальність за свої вчинки. Та й Зерно зазвичай починає проявляти себе приблизно в цьому віці. Правда, коли знаходять маленьких дітей, наділених даром, то їх бере під опіку клан. Чекають до вісімнадцяти, трохи навчаючи магічним навичкам, щоб у Школі швидше і легше опановували знання. З таких, як правило, виростають віддані клану маги. А чому тебе відразу не відправили вчитися? Все через твоє Зерно, точніше через його колір.

— І що ж у мене за такий колір, що мені треба було цілих двадцять років дозрівати? — не втримався від іронії Нік. — Я, напевно, дуже відстаю у розвитку, якщо так довго добирався до рівня вісімнадцятирічних?

— Зовсім не смішно, теж мені гуморист. Раніше в тебе виходило краще, — відповіла Ліна. — А тепер серйозно. Тобі неймовірно пощастило з даром, хоча, з іншого боку, це ще й величезний тягар. У тебе дуже рідкісний дар. У тебе Зерно золотого кольору. Такі маги народжуються дуже і дуже рідко. Таких магів називають Бойовими Магами. Я так думаю, що на весь магічний світ зараз не більше десяти таких набереться. У нашому Ордені Дихання, наприклад, тільки один Бойовий Маг, та й той уже дуже старий і практично з’їхав з глузду.

— Цікаво, — не втримався Нік, — що ж роблять ці ваші Бойові Маги?

— Вони захист та опора магічних Орденів. Вони керують арміями, захищають держави, ведуть війни, виконують найскладніші бойові завдання. Тільки вони можуть як слід організувати інших магів. На жаль, не може командувати арміями чи вести війну маг, наприклад, повітряної стихії. Навіть найсильніший. Проблема магів в їх спеціалізації. Золоті маги мають відгук у декількох видах магії. Але не це найцінніше в них. Найголовніше, що вони вміють організовувати і вести за собою людей. Та головне — не тільки магів, а й простих майстрів, лицарів, військових. Але для того, щоб вирости в Золотого, володар такого Зерна повинен бути готовий до цього. Він мусить дозріти. Інакше можна отримати безконтрольну сильну магічну потвору. Ось тому я стільки й чекала.

— Оце так! — все, що зміг видавити від подиву Нік. — І що, ви серйозно думаєте, що зі стокілограмового ледачого старого телепня може вийти Бойовий Маг? Ну, це ж смішно!

— Ніку, невже ти вважаєш мене божевільною старою ворожкою? Я магістр магії. Та ще й спеціалізація у мене якраз, щоб у людях розбиратися. Мені сто п’ятдесят чотири роки! Я більше двадцяти років провела в походах з Бойовим Магом. Тож вже можу визначити, вийде з тебе маг чи ні. Все залежить тільки від тебе. У тебе є Зерно. У тебе вже є життєвий досвід. І у тебе є те, чого немає ні в кого у всьому магічному світі. У тебе є величезні знання, отримані в дуже розвиненому індустріальному світі. Ось тепер ти повинен подумати. Чи хочеш ти так кардинально змінювати своє життя? Щось ми з тобою засиділися сьогодні. Вже пізня ніч, підемо вечеряти і відпочивати.

Ну, яке ж наполегливе і нахабне це сонце! Ні закриті очі, ні ковдра на голові зовсім не допомагали. Воно, як вода, проникає всюди. Але бажання чинити йому опір і ще трохи полежати все рівно було сильнішим. Правда, через десять хвилин ця гра набридла Ніку і він відкрив очі. Дивно, він зовсім не пам’ятав, як дістався до кімнати. Йому здалося, що він заснув вчора ввечері прямо за столом під час вечері. Та згадав завдання Ліни про ранкову пробіжку і його ще більше потягло назад у ліжко. Але прохолодна вода з крана змила залишки сну та лінь.