TextBook Я чекала, а він усміхався.
— Що?
Але він похитав головою.
— Щасти.
І не отримавши поцілунку, я пішла до потягу, яким могла б виїхати з Міста Великих Вогнів.
Носії в білих куртках.
— Купіть щось почитати!
Крихітка простує пероном на високих тоненьких підборах. Повз білявку, що здригнулася в клубі пари. Повз двох безглуздо-манірних жінок, що йдуть за нею з контрабасним футляром.
— Мені холодно, — сказала одна.
— Потерпи, — сказала друга.
Повз дівчат із джаз-оркестру, що з’юрмились біля сходів вагона, я підійшла до провідника. Він взяв у мене квиток і запропонував:
— Допомогти?
Я ледь хитнула капелюшком і зробила крок.
Дзвінок, свисток, пара:
— Рушаємо!!!
Я пройшла по килиму вагона й відчинила двері свого купе.
— Здрастуйте, — сказала я.
Чоловік у моєму купе, останній з Диких Псів. Дикий Пес із родимцем на лиці потягнувся до пістолета під газетою на столику.
— Не треба, — сказала я.
І зачинила двері.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина дев’ята Крихітка і дикі пси — II“ на сторінці 16. Приємного читання.