— Так краще, — скаже Машинка.
— Так краще, — відповім я.
— Ходімо до нас, — сказали мені Люди Любові.
— А можна?
— Можна. Адже в тобі стільки любові.
Біля багаття, повного диких трав.
На терасах їхнього Міста.
Розділ 17
А буде ще одна ніч. Ніч, коли моя Машинка піде за межу міста на пустище, яке перетворить її в Ніщо. Ніч, коли мій Вітчим читатиме в одній з чотирьох веж, сполучених підвісними мостами. Ніч, коли Мачуха шепотітиме:
— Іди-но до мене.
Ніч, коли у своїй клітці Величезна Вантажівка тихо гарчатиме уві сні.
А Люди Любові не спатимуть.
Ми будемо сміятися, будемо дивитися на Одну Зірку, будемо вірити, що ця ніч не скінчиться ніколи.
Місто навколо зникне, і хтось скаже:
— Це любов.
— І ця любов має…
І котрийсь із Чоловіків Любові піде зі мною до мого нового будинку. І коли я захочу зачинити двері, він посміхнеться:
— Я теж живу тут.
— То проходь, — скажу я.
Я ляжу, і він сяде поруч зі мною.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина п’ята Крихітка і мисливці раз“ на сторінці 53. Приємного читання.