TextBook Але він хитав головою і цілився в мене. І він казав:
— Ні.
— Їхні болота такі глибокі.
— Ні.
— Занадто багато палаючих очей.
— Ні.
— Сідла байків мокрі від їхньої крові.
— Ні.
— Але чому?
— Тому, що ми чекали на тебе.
Монотонний гуркіт моторів. Кримінальні міліціонери, їм не треба поспішати. Доля не спізнюється. Навіть якщо вона залишиться вдома, ти сама прийдеш до неї.
— Це пастка?
— Так.
Міліціонери оточили будинок. Дивлячись у вікна третього поверху. На обгорілі жалюзі.
— Кри-хіт-ко! Здавай-ся!
— От бачиш?
— Непогано, — сказала я.
Вони чекали на мене. Вони покликали міліціонерів, щоб було кому помститися, коли я вб’ю їх. Так, адже Крихітка — вбивця, а в наказі міліціонера немає слова «живою».
— Охорона у в’язниці така жорстока…
— Її набирають із тих, хто охороняє безумців? Отже, там у мене будуть друзі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина п’ята Крихітка і мисливці раз“ на сторінці 45. Приємного читання.