TextBook М’яке тепле листя…
— Егей. Час уже.
— Я залишуся.
— Сутеніє. Скоро ніч.
І я знову повернулася до Міста Терору. І знову настала ніч.
Розділ 13
Я сказала торговцю:
— Мені потрібна перука.
Я сказала торговцю:
— Мені потрібна сукня та тіні для очей.
Він звів брови, але промовчав. А я, ставши Тією, що Продає Свої Поцілунки, пішла на вулицю багатьох ліхтарів. Але всі ліхтарі тут були червоного кольору, і тут збиралися тільки ті жінки, які можуть назвати ціну за свій цілунок.
Я стала в ніші біля стіни під червоний ліхтарик. Я — маленький кам’яний вояк. Я самиця, Чорна Вдова, що чекає на свого павука.
Мисливець Раз. Як там у твоїй пісеньці:
— Усе, що тобі потрібно…
Це… ну, підкажи мені. Це…
Я знала, що ти прийдеш.
— Скільки?
— Копійки, — сказала я.
Я бачила, як це робить мачуха: пригорнутися, обійняти, провести язичком по щоці, а потім випустити сотню гострих шипів.
— Тобі добре?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина п’ята Крихітка і мисливці раз“ на сторінці 41. Приємного читання.