TextBook — Підводься, — сказав мені мрець.
— Ні-і, — сказала я, сіла і притислася до машини.
— Підводься!
А щоб мені було зрозуміліше, він видобув пістолет.
— Гаразд, — я сперлася на авто й посміхнулася, впізнавши кожен зі ста слідів куль на ній. — Я вже підвелася.
Помахавши тим, що сиділи в машині, я зробила крок убік, даючи їм вибратися з неї.
— Ім’ям закону, — сказала я, коли з машини вибрався Пес.
— Дозвольте відрекомендувати, — посміхнулася я, коли з машини виліз Залізний Чоловік. — Це і є закон.
— Я хочу бачити твій герб, — сказав мрець.
— Герб? — перепитав Пес, повертаючись до Залізного Чоловіка. — У мене?
— Жартую, — відповів той, і вони вистрелили, перетворюючи мерців на мерців.
— Здрастуй, Крихітко.
— Цуцик, — сказала я.
Розділ 8
Будинок був такий самий: величезний і сірий. Тільки тепер його вікна затуляли мішки з піском, а в коридорах лежали матраци, на яких спали колеги Залізного Чоловіка та Пса.
Як ти можеш поїхати додому, коли проти тебе воює все місто?
Як ти можеш мати родину, коли ти борешся проти всіх?
Будинок Кримінальної Міліції.
— Де Закон?
— Там.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина п’ята Крихітка і мисливці раз“ на сторінці 27. Приємного читання.