Ще один ковток із запітнілої чарки. І знову танцювати, піднявши руки до барвистого світла.
— Ти хто?
— Я тільки танцюю тут.
— Хочеш поїхати до мене?
— Ні-і.
А якщо повільний танець, опуститися на чиїсь груди.
— Я ставлю на «двадцять сім».
— Виграло «двадцять сім» — човен і коса смерті. Я вітаю вас.
— Щось іще?
— Так, тільки тепер без соку.
Дим зеленого «лі» та білий кристал «ко». Я танцюю цілу ніч.
Розділ 4
А вранці хотілося спати.
Заспаною дівчинкою, що тримається за мамину руку:
— Поквапся, бо спізнишся, — я спускалася з пагорба.
Мені так хотілося спати. Палац потьмянів, і тепер тихий, безгомінний та чорний він стояв, заповнений примарами, і його розбиті вікна дивилися, ніби пусті очиці.
А Бойова Машина, Величезний Зламаний Робот, спав на постелі з жовтого листя просто біля стежки в парку, навколо палацу. Він усміхався, йому наснилися гарні сни.
Побачивши його, я зраділа, адже це був добрий знак.
Він такий милий. І тому я пройшла повз тихесенько, щоб не потривожити.
— Спи, мій любий, я не заважатиму тобі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга Крихітка і сто кам’яних воїнів“ на сторінці 10. Приємного читання.