Розділ «Смак гріха»

Карліто лежав обличчям до стіни.

Марія одразу схопила мене за кінець.

– О-о! Ти такий собі нічого!

Вона вигнулась і взяла мій кінець у рот. За мить я готовий був вже її трахнути. Вона це відчула і випустила мене з рота.

– Не поспішай! – Вона стала переді мною на четвереньки і в цю мить Карліто розвернувся і ковзнув під неї і виперся їй своїм вже доволі дебелим стрижнем, який так само був виструнчений, просто Марії в писок.

– Хі-хі! – тихенько пискнула Марія. – Я так і знала! Ну, давайте обоє зразу.

Вона схопила кінець Карліта в рот, і в цю мить я, вже не в силах більше терпіти, застромив їй свого стрижня ззаду.

Далі все тривало, як у калейдоскопі.

Я кінчив, і ледь виліз із вагіни Марії, як Карліто перескочив туди і засадив їй теж, а Марія перехопила в рот ще гарячий мій кінець.

Я тремтів як в лихоманці, бо бажання ще раз трахатись народжувалось дуже швидко знову, я вже не тільки не соромився Карліто, а дивився на нього і його рухи, як в гарячці, заводячись ще більше.

У другому колі вже все перепліталося, чиї руки були де, хто чого торкався, хто був на кому і з ким, вже було важко розрізнити, всі були зі всіма разом, і врешті я знову трахав Марію ззаду і вона смоктала у Карліто, який лежав головою саме під моїми яйцями, коли я трахав Марію, і я відчував руки пацана у себе на усіх місцях, і врешті його язик у себе на яйцях, і скінчив так, що, здавалося, Марія лусне від кількості сперми, яка вилітала зараз із мене, і він вже був як п'яний, як у трансі, зовсім не в собі, але кайф розливався по тілу гарячим всеохоплюючим струменем, якого ніколи я не відчував раніше.

Врешті по третьому колу вони пішли вже зовсім круто.

Марія залізла на Карліто заднім отвором, охкаючи і постогнуючи, але вочевидь це було для неї не вперше і не вдруге, і це їй теж подобалось, і все було безпроблемно, і вона відкинулась на малому трохи назад, майже лежачи на ньому, і я… десь дуже далеким відгомоном в якусь мить майнула в мене думка і відразу ж щезла – це ж треба, що я виробляю, само з мене поперло отаке, треба ж… – ставши перед нею на коліна, засадив їй свого кінця у вагіну, і, трахаючи її, паралельно відчував через тонку перегородку між анусом і вагіною напружений стрижень хлопця, що так само возився в її анусі, і це витворювало в мені якісь божевільні дрижаки в тілі, і тривало знову ж таки це не дуже довго, я почав кінчати і відчув, що в ту саму мить малий теж кінчає Марії в анус, і ось мій крик злився зі стогоном Карліто і стогоном Марії, і ми разом звивалися ще кілька хвилин зрощеним тричленним клубком, не в силах, чи в небажанні розчепитись, і врешті я виліз із Маріі, і вона сповзла з мокрого ущерть Карліто, і ми лежали кілька хвилин мовчки, відсапуючись і відхекуючись, і потім я послав Карліто по пиво, і ми потім сиділи утрьох і пили мовчки пиво, і було добре і порожньо і тупо, жодних емоцій, безнадійно хороший стан і настрій, який, здавалося, не може порушити ніяке життєве гівно.

Я дістався свого готелика при Спілці письменників під ранок, бо ніхто мене не виганяв від Марії і Карліто, але ми після всього вже не трахались, а лиш ліниво відпочивали під пиво, як близькі друзі, а потім непросто було знайти таксі, і Карліто бігав і шукав мені машину, і наступного дня я прокинувся вже по обіді, і подумав, що треба ще тут щось пізнавати окрім того, що трахатися в різних позах з різними людьми.

Я став майже своїм у «місті гріха», інколи приходив сюди просто випити пива, навіть не обов'язково було трахатись, хоч здебільшого цим закінчувались мої посиденьки. Але мені просто стало приємно прийти сюди, вже мене і в кнайпах, а точніше забігайлівках, якщо по-нашому, місцевих знали, і я собі цмулив пиво з Хосе і Карліто, який відтоді теж став моїм приятелем. І мені було добре там, бо я робив те, що не дозволено, що «ніззя», бо не можна, і був тут вільний, і був з ними, грішними і вільними, і це був суперовий кайф.

Карліто насправді називався Карлос, але жив він тут змалечку, і хоч був не такий то вже й маленький, але так його й досі всі називали зменшено – Карліто.

Я спитав у Хосе якось про Карліто. Як це він отак живе. В такому віці і в сексуальних іграх такого типу…

– А що він ще вміє робити? Якось жити треба! А праця в нього не надто важка! Потрахається – і спить!

– А що далі?

– Далі стане яким-небудь Раулем, якщо не вб'ють десь чи не згине від наркотиків.