Розділ «СІЗІФОВІ КЛОПОТИ»

— Ох і пустомеля же ти… Ну?

— Піраміду не кінчили, не здали в експлуатацію, о посланцю бога на березі Нілу, бо каменотесів кілька разів перекидали з піраміди на храм, із храму на палац, а потім під опоряджувальні роботи фронту не було…

— Це фронту не було, коли собі, комахо ти шкідлива, споруджував палац і тижнями від жриць не виходив?

— Який палац, святий володарю, мазаночка сяка-така. Три землетруси і чотири повені зовсім не витримала, ремонт уже треба робити. А на піраміді твої раби не сходили з риштувань, значить, ні вдень, ні вночі, і я не спав…

— Казали, що не спав. Блудниці не давали!

— Це казали тобі облудники, сини свинські, о повелителю. Клянуся своєю пам’яттю: не встигне молодий місяць дорости до старого — буде готовий об’єкт. Але мусиш засвідчити зараз, що піраміда готова. Он у твого ассірійського колеги ще взимку по папірусах виходило, що храм здано в експлуатацію, а там ще й фундаменту нема.

— Лживі твої слова!

— Свята правда! Я читав їх звіт. Якщо ж своєю владою ти оголосиш сьогодні про дострокове зведення піраміди, то матимеш у віках славу мудрого будівничого.

— А якщо не погоджуся?

— Слава божа перейде автоматично на рамена ассірійців.

— М-так-с… А що кажуть небесні зорі?

— Висять, куди їм… О прости, я хотів тільки сказати, що на будівельний об’єкт чекає милість небесних світил, так свідчить їх розташування.

Владика фауни і флори задумався.

Йому дуже хотілося мати готову піраміду. І ще дужче — мати славу більшу, аніж в ассірійського колеги. От хохмачі — клянуться богові, що храм його імені спорудили, а ще й фундамента нема… Уміють, нечестивці, одрапортувати!

— Ти мудрий, управителю будівництва пірамід. Дарую тобі життя. І хай буде так: об’єкт здано. Але якщо ти…

— Та хіба я не розумію…

— Дивись мені!

І фараон грізно помахав пальцем.

Нова епоха у будівництві починалася не так вже й парадно.

Та хіба це головне? Головне, що почалася.