Петро Павлович?.. Він?.. Ти Аполлон чи Арес списовладний? Породила тебе Волга, чи
Дон, чи Вавилон маскарадний?..
Звідкіль ти гарний такий узявся серед тієї мерзотної гидоти? В кого ти вдався? Хто ти?
Невже ж і тобі в отсій боротьбі антихриста з Христом приснився сон нез'ясований, херувимами
мальований, серафимами золочений, а життям-буттям потолочений, і пошарпаний,
поболочений, як сон, що приснився мені?
Невже ж там, у твоїй вітчині, лучаються теж люди, що мають серце, серце в груді, а не
жовч і їдь, мозок в лобі, а не мідь, а в утробі не жадобу їжі й наживи, — ні! Який ти
нещасливий?.. Такий, як я, сестра твоя в Христі, вечеровая зоря над пожарищем. Вітер свище,
виють вовки, в балках хатки, опущені, сумні...
Подай же руку мені. Крізь провалля віків, крізь помсту і гнів помандруємо назустріч
Христові, в країну нової обнови, далеку, далеку, далеку. Чому не відповідаєш?
Чого затис уста?
Гадаєш — жінка я пуста і пустословна?
Гадаєш — пісня я любовна, повна томлячої жаги, кохання без ваги?
Савська цариця? Марія Єгиптянка — Магдалина?
Киприди жриця, Содоми дитина? Кинута на українські лани?
Єлена з троянської війни?
Ах ні. Куди там, куди мені!
Я тільки Мотря, Кочубеєва донька. Знаєш? Того, що голову зрубали, бо забажав булави.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Не вбивай. Батурин.» автора Лепкий Б.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 691. Приємного читання.
TextBook