Не вбивай. Батурин.

Знов сміх.

Імла. як занавіса, знімалася вгору.

Показався табор, котрий безнастанно суєтився. Поодинокі частини зміняли позиції, в міру

того, як вожд зміняв свій план облоги. Особливо піші, бо на кінні полки прийде черга щолиш тоді.

як здобудуть твердиню. Вони гордощі Меншикова, тепер стоять по свободах і хуторах круг

Батурина, дожидаючи приказів. Так само під час ночі уставлено й замасковано гармати. Їх і не

видно. Для звичайного ока, бо Кенігзен вже здебільшого знає, звідки сподіватися перших стрілів.

Перед його бистрим оком не окриється жаден рух ворога. По тім, куди і як перебігають

московські гармаші, він догадується, де стоять батареї. Відповідно до того і свої справляє. Нема

чого дурити себе, нема чого сподіватися несподіваного випадку, переговори скінчені, треба

числитися з тим, що як тільки піднесеться мряка, москалі пічнуть обстріл.

Так само не дурить себе Чечель. Він уже обійшов усі становища, розглянув ворожі позиції

і негайно заряджує всілякі зміни, відповідно до того, як через ніч змінив свої плани ворог. Тільки

невправному оку здається, нібито москалі стоять там. де і вчера. Чечеля не підведеш. Він добре

знає хитрощі воєнні. У війні не все побіджує лев, часом над ним бере перемогу лисиця,

хитрощами покоряється хоробрість. Скрити свої наміри, щоб ворог не догадався наших планів,

це головна річ. А друге — заставити його робити те, що нам пригоже, щоб він ускочив у яму, яку

ми вигребли для нього.

Хочеш посуватися на схід. кажи на заході направляти дороги, почуваєш себе доволі

сильним, щоб кинутися на ворога, то до останньої хвилини вдавай слабого, збираєш свої сили