Не вбивай. Батурин.

пожалуємо мамони.

А в душі погадав собі: яка то сила в тій марній мамоні! Без неї він зданий був би на ласку

й неласку царя. Як багато грошей, то й пан хороший, а без гроша дурна і наймудріша голова.

Чернець згорнув дукати, подякував і впевнив, що в нього тепер другої гадки немає, крім

тієї одної, як би то найкраще послужити його милості пану гетьманові. Гетьман подякував за тую

дбайливу прихильність і просив поздоровити княгиню.

— Її милість, княгиня, вельми високо собі цінить знайомство і приятельські стосунки з

ясновельможним паном гетьманом, об його душевній формації і благородного ума ексцелентній

едукації, висловлюючися заєдно з найбільшою реверенцією.

— Не з більшою, ніж я про її милість, княгиню.

— Її милість, княгиня, будуть дуже боліти, що не бачилися з ясновельможностю вашою.

— Не менше болію я, що не бачив княгині.

Гетьман розпрощався, і непочемний шляхтич відпровадив його до карети з тою самою

нібито дурнуватою усмішкою, з якою перед годиною привітав його і яку звичайно носять на своїх

тупих і безвиразних обличчях підупавші панки та всілякі збіднілі свояки-резістенти, що

тримаються клямок і півмисків, повних на дворах поки що не цілком ще підупавших і тільки

звільна й незамітно падаючих униз своїх високих і добротливих протекторів.

«Цей venerabilis pater[11] ролю свою грає summa cum laude[12], — думав гетьман, віддаючи

себе в обійми м'яко вистеленого нутра своєї карети. — Такий артист варт доброї заплати. Наші

черці не менше хитрі від усяких єзуїтів і тринітаріїв, але потрібної едукації не мають. Доказом —