З-під Полтави до Бендер. Крутіж

чоловіка, що вміє з ним балакати. Козака ні, бо турки козаків не люблять».

«Так пішлім Понятовського. Це поляк і пан. А від шведів поїде мій секретар Клінковштрем.

Вони будуть переговорювати з пашею, а козаків дасте для ескорти тільки і щоб провадили, бо

вони знають дорогу. Я дивуюся, яким це чином вони орієнтуються в тім безбережнім просторі,

прямо як перелетні птиці».

«Добре ваша величність кажуть, - притакнув гетьман, - як перелетні птиці».

Понятовський хотів Мручка взяти з собою. Так той випросився. Казав, що втомлений дуже,

а посольству треба поспішати.

На ділі він хотів бути при гетьмані.

Незабаром Інгул. При переправі може всячина бути.

14.

Крім Меншикова й Голіцина, цар пустив ще Волконського й Кропотова за Дніпро і наказав їм

не щадити ні коней, ні людей, щоб тільки здігнати й дістати в руки «дорогого брата, короля

Карла та «поганого зрадника Мазепу».

Кропотов і Волконський гнали, як буря, і певно були б застукали обі жертви в степу, коли б

не припадок, який цим разом пішов утікачам на руку. Відділ Волконського і Кропотова побачив

перед собою повозку. Москалі пустилися за нею, як за зайцем хорти. В повозці видно було

офіцерський шведський капелюх. Мабуть, відстав від валки, а все ж таки тая валка не мусить

бути далеко.

Обскочили повозку, в якій лежав хворий шведський офіцер.