З-під Полтави до Бендер. Крутіж

І так він відомститься колись за тії «пощочини» й побої, які сипляться на нього рівно густо, як

ордери і титули.»

Росія оригінальна. Це дійсно новий актор входить на Theatrum Europeum[22]. Як він свою

ролю проведе? Що скаже амфітеатр? Чи не переміниться цей край у найбільший колізей, у

різню, якої світ ще не бачив? Король тільки на око був лицарем блудним, північним Дон Кіхотом,

новою копією старинного Александра Македонського, герос в одній особі, в дійсності він, як усі

генії, вмів обгорнути одним блиском думки велетенські простори, упорядкувати в один мент хаос

найрізнорідніших явищ, глянути власними очима в минувшість і зазирнути віщим духом у

майбутнє.

Король турбувався долею людства, а Швеції зокрема.

Гетьман відчував тую турботу, бо й сам турбувався нею. Розумів, як ніхто інший, яка

небезпека грозить Україні і який важливий момент переживають вони тепер, - зарівно Швеція, як

і Україна. Тільки що король повний сили і життя, а він, гетьман, знесилений довголітньою

працею серед безнастанних смертельних небезпек і прикований до Прокрустового ложа недуги.

Ах, коли б не це.

Король на диво був нині розмовний. Перебув кілька тижнів степової мандрівки серед думок

з самим собою, хотів тепер надгородити собі розмовою зі старим бувалим чоловіком, тим

більше, що бракувало йому досвідного дипломата, його канцлера, ексцеленції Піпера, з яким

перебалакував не раз цілі години.

«Що ви думаєте про теперішню некороновану царицю? - спитав. - Я сам, як