З-під Полтави до Бендер. Крутіж

перестрою Росії, але як ви виправдаєте Меншикова? Це ж хлоп, людина нормальна, здорова, а

така гнила. Пригадайте собі бунт стрільців, як то 17 жовтня цар власною рукою, рукою з Божої

ласки, сім людських голов відрубав. А Меншиков відрубав con amore[20] двадцять, подумати: двадцять і хвалиться ще цим донині. Цар поводиться з ним як з приятелем, титулує його «майн

лібстер фройнд[21]», то знову б'є його в лице і валить дубинкою, як барин хлопа, і він це терпить.

«Бо цар сипле в нього гроші і душі, як у безодню», - завважив гетьман.

«І якраз це дорешти опоганює Меншикова і йому подібних. Вони не для ідеї живуть і

працюють, а для наживи, для власної користи, буцімто реформують Росію. Не-москаль того ніяк

не зробить, хоч би був на московській службі. Тоді, як цар, Меншиков і інші достойники москалі

рубали голови стрілецькі, Блюмберг і Лефорт відмовилися бути катами, хоч знали, що цар може

їм за те голови відрубати. Москалі для ласки царської і для заспокоєння своєї ненасиченої

жадоби почестей готові зробити те, перед чим здригається душа європейця.»

«І роблять, - притакнув гетьман. - Доказ: Батурин, Полтава і теперішні знущання над

Україною. Але ваша правда: не будь Меншикова, то й цар інший був би. Той чоловік, що ледве

підписатися вміє, тримає царську імперію в своїх руках. Без його та ще без

мого землячка Прокоповича цар не міг би перевести своїх «великих» реформ.

Це ж не реформи, а перевертання цілого устрою, цілого життя в Росії догори ногами. Ніщо

не сміє остатися таким, як було, навіть Бог мусить бути таким, як Петро хоче. Чи бачив хто

подібну операцію? І чи міг би її довершити один чоловік навіть найсильніший і найгеніальніший,

не маючи такого співробітника, яким для Петра є Меншиков? І тому то цар каже, що Меншиков

може без нього робити, що хоче, а він без Меншикова не зробить нічого».