З-під Полтави до Бендер. Крутіж

білка.

Ввійшли у каварню, та не там, де збиралися турки, а до окремої кімнатки, попрохав їх

хазяїн, як достойних гостей.

Андрій козака перед дверми на варті поставив.

«Ох, як же ж тут кавою і часником чути!»

«Бо кава й шашлик тут найлюбіші страви».

«А накурено як!»

В кімнаті дійсно так було надимлено, що Ганна зразу й не побачила синього шведського

капітана.

Войнаровський подав шведові руку. Той устав і поклонився Ганні.

Подали шашлик, каву, а для Ганни солодощі турецькі.

«Вибач, я маю з цим паном коротеньку розмову», - і почали балачку по-німецьки. Ганна

цікаво розглядалася по стінах, любуючися гарними килимами й тонкими східними тканинами.

Розмова не тривала довго. Швед скоро з'їв, попив гарячою товченою кавою, попрощався й

вибіг.

«Це хто такий?» - спитала Ганна.

«Один з канцелярії Цедергольма. Але не кажи нікому, що він тут був».

«Чому?»

«Бо того ні шведам, ні нашим не треба знати».

«Себто тайна?»