З-під Полтави до Бендер. Крутіж

кров, лилась кров, як у Січ увійшов».

Бережись...! Полудниця, облудниця іде. Заманять, підведе і туди заведе, де сам чорт не

найде... Чи ти чув, що вона з Носом зробила?

Бий його, Божа сила, без пощаду аж до впаду за зраду, за Батурина ізраду. Опоганив свій

княжий рід і тайний хід показав ворогам... Як холоп царський, як хам. Бережись!.. Полудниця,

облудниця іде.

«Хто, де?» І Горленко тер заспані очі, бо чура пригадав йому, що пора до короля в намет на

обід іти .

Дорогою зустрінувся з Орликом, віталися, питали про здоров'я, а перед входом у намет

довгу хвилину церемонилися, один одного пускаючи вперед: «Будь ласка!» «Ні, будь ласка, ви!»

«Ви... »

25.

Гей на волики да налигачі, А на коники пута, Та

підемо ми, долю кленучи, Та з-над Десни до Прута -

співав Кречет, той, що йому татари «Феську» вкрали.

«А ти вже другої пісні не вмієш?» - зупинив його Мручко.

«Другої? Або тая не гарна?»

«Я таких не люблю.»

«Гадаєте, я для вас її співаю? Собі, не кому», - і пішов.

«А Феськи відбивати не важся! - гукав за ним Мручко, - бо смерть».