– Інакше б ти не прийшов до мене, – посміхнувся господар. – Я відразу подумав про це, як тільки впізнав тебе. Кажи.
– Проведеш на той бік?
Убайдулла розсміявся й похитав головою:
– Ай-яй!.. Все такий же! Що тобі там треба?
– Треба, – коротко відрізав Раджимі.
Веселий настрій Убайдулли йому не подобався.
Але господар не хотів, очевидно, говорити серйозно: він посміхався.
– Хіба ти не чув мого запитання? – майже сердито сказав Раджимі.
– Чув, – з обличчя Убайдулли зникла посмішка, – і шкодую, що чув. З цим проханням до мене вже давно ніхто не звертався.
– І це каже старий контрабандист Довгі ноги?
– Вони в мене стали короткими… Я знайшов собі нове життя і про старе не хочу згадувати.
– Боїшся? – посміхнувся Раджимі, встав і причинив двері.
– Ні, не боюся, – спокійно відповів господар, – і двері можеш не зачиняти. Всі знають, ким був Убайдулла і ким його зробила радянська влада… І спасибі їй, що вона багато чого простила Убайдуллі і дозволила жити в рідному гнізді! І тільки зла людина може дорікати Убайдуллі старими гріхами. А я злих не боюся, на злих я сам злий.
Раджимі зрозумів, що зробив невірний крок, і швидко змінив тактику. Він знав добрість Убайдулли і прикинувся нещасним.
– Так, – промовив він, зітхаючи, – усі відвертаються від давніх друзів… Хоч здихай на дорозі, як бездомна собака!
Убайдулла подивився на Раджимі, на його старий, зношений халат і відчув жаль до цієї людини, з якою провів разом немало днів.
– Скажи, чим допомогти, і Убайдулла простягне руку другу.
Раджимі замислився.
– У мене немає іншого прохання. Я повинен піти на той бік, тут мені кінець.
– Чого ж так? – співчутливо запитав Убайдулла.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Брянцев Г. Таємні стежки» автора Брянцев Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя“ на сторінці 55. Приємного читання.