– Цей пункт вам знайомий? – спитав він, показуючи олівцем.
Микита Родіонович глянув на карту:
– Знаю, це районний центр сусідньої республіки. Я в ньому бував кілька разів.
Юргенс відірвався від карти, відкинувся на спинку стільця і звів очі на Раджимі, який стояв біля стола.
– В яких справах ви туди їздили? – знову звернувся він до Ожогіна.
Микита Родіонович розповів, що два колгоспи, розташовані на території двох сусідніх республік, порушили питання про спільне будівництво гідроелектростанції на гірській річці. В завдання Ожогіна входило з’ясувати можливості будівництва ГЕС.
– А результати? – поцікавився Юргенс.
– Питання поки що розглядається, воно ще не вирішене.
Юргенс встав з-за стола і пройшовся по кімнаті, смикаючи свою коротку борідку.
Микита Родіонович помітив, що ні Юргенс, ні Раджимі, здається, не стурбовані провалом своїх спільників, а якщо й стурбовані, то старанно приховують це.
Юргенс, ходячи по кімнаті, викурив цигарку, потім знову сів навпроти Ожогіна, спершись грудьми на стіл.
– Я не вважаю за потрібне стирчати весь час саме тут, у цьому місті, – почав Юргенс. – Що ви скажете, коли я переберусь у той райцентр?
– Вам видніше, – знизав плечима Микита Родіонович.
– Але я хочу порадитися з вами, – твердо сказав Юргенс.
Микита Родіонович замислився. Він не сподівався, що Юргенс звернеться до нього за порадою.
– Що я можу сказати… – відповів він. – Знайти там квартиру неважко, але…
– Що «але»? – перебив Юргенс.
– Частина цього району є прикордонною зоною.
– Це мені відомо, тому я вас і питаю… Я гадаю, що все залежатиме від того, з якими документами я там з’явлюся.
– Авжеж, – погодився Ожогін. – Мабуть, це головне.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Брянцев Г. Таємні стежки» автора Брянцев Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя“ на сторінці 49. Приємного читання.