– Майже. Тільки зрідка приїжджає у місто.
– До вас заходить?
– Так, не було випадку, щоб він не заглянув до мене хоч раз на місяць. Але зараз чомусь не поспішає. Мабуть, зайнятий. У мене була можливість побувати у нього, та от Раджимі випередив. Але, якщо треба, я зможу вибрати час і з’їздити.
– Та ні… мабуть, не варто. Інша справа, коли він сам до вас приїде. Як ви гадаєте? – звернувся Юргенс до Раджимі.
– Вірно, – поквапно відповів той. – Спеціально їхати нема ніякої потреби.
– От що, – тим же спокійним тоном вів далі Юргенс. – Це стосується вас обох: треба припинити користування машиною Абдукарима. Це не зовсім зручно. І додому до нього ви не ходіть. Саткинбая там зараз немає, він у від’їзді… А до вас у мене прохання, – звернувся він до Ожогіна.
– Слухаю, – з готовністю відповів Микита Родіонович.
Юргенс присунув ближче до себе карту і схилив над нею голову.
– Цей пункт вам знайомий? – спитав він, показуючи олівцем.
Микита Родіонович глянув на карту:
– Знаю, це районний центр сусідньої республіки. Я в ньому бував кілька разів.
Юргенс відірвався від карти, відкинувся на спинку стільця і звів очі на Раджимі, який стояв біля стола.
– В яких справах ви туди їздили? – знову звернувся він до Ожогіна.
Микита Родіонович розповів, що два колгоспи, розташовані на території двох сусідніх республік, порушили питання про спільне будівництво гідроелектростанції на гірській річці. В завдання Ожогіна входило з’ясувати можливості будівництва ГЕС.
– А результати? – поцікавився Юргенс.
– Питання поки що розглядається, воно ще не вирішене.
Юргенс встав з-за стола і пройшовся по кімнаті, смикаючи свою коротку борідку.
Микита Родіонович помітив, що ні Юргенс, ні Раджимі, здається, не стурбовані провалом своїх спільників, а якщо й стурбовані, то старанно приховують це.
Юргенс, ходячи по кімнаті, викурив цигарку, потім знову сів навпроти Ожогіна, спершись грудьми на стіл.
– Я не вважаю за потрібне стирчати весь час саме тут, у цьому місті, – почав Юргенс. – Що ви скажете, коли я переберусь у той райцентр?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Брянцев Г. Таємні стежки» автора Брянцев Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя“ на сторінці 48. Приємного читання.