Частина друга

Брянцев Г. Таємні стежки

Вислухавши Гуго, Микита Родіонович одягнувся. Треба було піти до найближчого автомата і викликати Моллера. Через кілька хвилин він був уже в аптеці, що мала телефон. Набравши номер, Ожогін почув голос господаря готелю.

– Це ви, пане Моллер?

– Я, я… Що трапилось?

– Нічого особливого… Дуже хочу вас бачити.

– Що ж, заходьте до мене.

– Незручно. Краще ви…

– Скажіть, куди, – перебив його Моллер. – Я прийду.

– Чекаю біля аптеки, навпроти трамвайної зупинки.

– Біжу.

Микита Родіонович відійшов від аптеки і зустрів Моллера на початку кварталу.

– Необхідна ваша допомога, – не бажаючи витрачати час на базікання, почав Микита Родіонович. – Ви знаєте, де цегельний завод?

– Звичайно, знаю. Навіщо він вам здався?

– Мені особисто він не потрібний… Там, на заводі, зараз Грязнов і Ризаматов, і їх треба якомога швидше попередити, що туди скоро прибуде Гуго Абіх.

– Абіх? На завод? – миттю пожвавішав Моллер.

– Так-так.

– Сам?

– Не знаю… Наше завдання і буде полягати в тому, щоб з’ясувати, сам він туди прибуде чи з ким-небудь і що він там робитиме.

– І ви хочете…

– Не розмовляйте так голосно, – обірвав його Микита Родіонович і тихо додав: – Треба, щоб ми негайно, не гаючи жодної хвилини, пішли на завод. Необхідно зустріти моїх хлопців, попередити їх і вистежити Абіха. Я почекаю біля входу на завод, а ви підете до них. Згода?

– Біжімо… Зрозуміло… Спасибі за повідомлення.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Брянцев Г. Таємні стежки» автора Брянцев Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга“ на сторінці 57. Приємного читання.

Зміст

  • Георгій Брянцев ТАЄМНІ СТЕЖКИ

  • Частина перша

  • Частина друга
  • Частина третя

  • Епілог