– Так-так, узбек. Цілком вірно… Військовополонений. Рудольф Вагнер говорив про нього. А якої ви думки про другого? – Фохт примружив очі.
Ожогін знизав плечима:
– Важко щось сказати про людину, яку так мало знаєш. Але він, на мою думку, справжній німець.
– У це поняття можна вкласти дуже багато, – сказав майор. – Мені хочеться знати, чим дихає цей Гуго Абіх.
Микита Родіонович усміхнувся:
– Як і всі ми: повітрям.
Посмішка на обличчі майора погасла, і холодні очі на кілька секунд затримались на Ожогіні.
– Це в прямому значенні, – сухо, але ввічливо промовив він. – Поки є можливість, нехай собі дихає. Мене цікавить його настрій.
– Коли б хто-небудь із нас трьох помітив у поведінці Абіха або Вагнера щось підозріле, то можу вас запевнити, що не більше як за півгодини про це знав би пан Юргенс.
Видно, відповідь і тон, яким говорив Ожогін, сподобались гестапівцю.
– Інакше й бути не може, – сказав він. – Пан Юргенс вами задоволений, але я особисто прошу вас бути уважнішими і добре дивитися за Абіхом.
Ожогін схилив голову на знак згоди.
– Ви повинні розуміти, – м’яко продовжував Фохт, – що сусідство з неблагонадійними людьми може пошкодити і вам, а в цьому ні ви, ні я, ні Юргенс не зацікавлені. Власне кажучи, з цього приводу я й вирішив з вами поговорити. Він, оцей Абіх, не догадується, хто ви насправді?
– Думаю, що ні, – відповів Микита Родіонович. – Ось тільки сьогоднішній виклик дасть привід для міркувань.
– Це дурниці! – сказав майор. – Ви можете сказати, що ми цікавилися вашим минулим.
Ожогін кивнув головою.
– Ще раз прошу бути уважнішими з Абіхом і про будь-що підозріле в його поведінці негайно повідомити мене. – Майор встав.
Коли Ожогін і Грязнов сходили з другого поверху, їм знову потрапив назустріч весь обсипаний снігом Моллер. Він, мабуть, квапився, бо не зупинився навіть поговорити і лише, жартівливо посварившись пальцем, кинув:
– Пропащі! Днями обов’язково забіжу провідати.
На вулиці йшов сніг, тротуари і брук були вкриті білим пухом.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Брянцев Г. Таємні стежки» автора Брянцев Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга“ на сторінці 50. Приємного читання.