Частина перша

Брянцев Г. Таємні стежки

– Невже можна? – з надією в голосі спитала Варвара Карпівна.

Він ствердно кивнув.

– Що ж, на вашу думку, для цього потрібно?

– На мою думку, багато чого.

– А саме?

– Сміливість, рішучість, бажання…

– І тільки? – полегшено зітхнувши, сказала Варвара Карпівна, наче сумніви, що тривожили її, відразу зникли.

– Це не так мало, на мій погляд.

– Ви гадаєте, в мене немає бажання?

– Бажання, можливо, і є, а от…

– Ви маєте на увазі сміливість і рішучість? – перебила Варвара Карпівна.

– Так. Саме це.

– Ви не знаєте мене. Але як? Як? – раптом схаменулася вона, згадавши, що головного ще не з’ясувала.

Відповісти Микита Родіонович так і не встиг. До кімнати зайшов Брюнінг. Побачивши пару, що розмовляла, він розгублено пробурмотів:

– Ах! Вибачайт! – і швидко вийшов.

На зміну Брюнінгу з’явився Тряскін. Він ледве тримався на ногах.

– Що буде, того не минути, – промимрив він. – Хробак є хробак… Народжений повзати, літати не може…

– Я добре обдумаю все і дам вам пораду, як діяти, – тихо сказав Микита Родіонович, щоб закінчити розмову.

Тряскіна кивнула головою.

XIII

Після втечі з табору Повелка сховали у Заболотька. Будинок Заболотька стояв на околиці і не викликав підозрінь у окупантів. Мати Бориса Заболотька – вдова

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Брянцев Г. Таємні стежки» автора Брянцев Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша“ на сторінці 57. Приємного читання.

Зміст

  • Георгій Брянцев ТАЄМНІ СТЕЖКИ

  • Частина перша
  • Частина друга

  • Частина третя

  • Епілог