– Ні. Цікаво просто, що я тоді відчуватиму.
Він дивився на неї з протилежного кінця кімнати. Почав поволі наближатися, навмисне розтягуючи це задоволення. На Даґні була сіра офісна спідниця і напівпрозора біла блузка чоловічого крою, що розширялася над талією, підкреслюючи лінію стегон; світло від лампи в неї за спиною цілком вимальовувало перед Ріарденом контур її витонченого тіла.
– Як минув банкет? – поцікавилася вона.
– Чудово. Я втік за найпершої нагоди. Чому ти не прийшла? Тебе запрошували.
– Не хотіла, щоб нас бачили разом.
Ріарденів погляд показав, що він розуміє причину. Потім його обличчя здригнулося і він весело всміхнувся.
– Ти багато втратила. Національна рада металургів більше тебе не мордуватиме спілкуванням зі мною, як із почесним гостем. Якщо, звісно, цього можна буде уникнути.
– А що сталося?
– Нічого. Крім огрому промов.
– І ти витримав це тяжке випробування?
– Ні… Точніше, так, але не зовсім… Я планував отримати задоволення.
– Принести щось випити?
– Якщо твоя ласка.
Даґні вже обернулася, та Ріарден зупинив її, взявши ззаду за плечі; повернув до себе її голову і поцілував у вуста. Коли відірвався від неї, Даґні жестом авторитарної власниці знову притягнула його до себе, ніби наголошуючи на своєму праві на нього. І лише потім ступила вбік.
– Ну її, ту випивку, – мовив Ріарден. – Мені не надто й хочеться; приємно просто, що ти про мене дбаєш.
– Чудово, от і дозволь про тебе подбати.
– Не треба.
Він усміхнувся і витягнувся на канапі, поклавши потилицю на схрещені зап’ястя. Почувався, як удома; іншої домівки в нього, схоже, ніколи й не було.
– Розумієш, найгіршою частиною банкету стало те, що присутніх об’єднувало єдине бажання – якнайшвидше від нього спекатися, – сказав Ріарден. – Але я не розумію, якого милого його взагалі було влаштовувати. Зради чого так старатися – задля мене?
Даґні простягнула Ріарденові пачку цигарок, а потім послужливо піднесла запальничку. Відповівши усмішкою на його смішок, присіла на бильце крісла в протилежному кінці кімнати.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Атлант розправив плечі. Частина І. Несуперечність» автора Розенбаум А. З. (Айн Ренд) на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ IX Сакральне і профанне“ на сторінці 18. Приємного читання.