Письменники побували в Ровні, у Львові, Дрогобичі, Бориславі, Станіславі, у Чернівцях.
Заїздили письменники в райони, знайомилися з життям трудящого люду: робітників, колгоспників, інтелігенції.
Виступали, знайомили трудящих з розвитком радянської літератури, читали свої твори і т. д. і т. ін.
Наші доповідачі, знайомлячи аудиторію з письменниками, що були в складі бригади, говорили приблизно так (за точність доповідей я не ручусь, а зовсім навпаки!):
— Перед вами виступлять:
Дуже відомий і дуже популярний письменник… Відомий і популярний… Популярний і відомий…
Письменник, що понаписував і ще й понаписує.І т. д.
І вже аж наприкінці говорилося:
— І молодий, дуже ще молодий (це голосно!), талановитий (це трішки тихше!) байкар Анатолій Косматенко! Ще він і не член Спілки радянських письменників, та вже на те закандзюбилося, ще вроді він і не письменник, а проте байкар. Взагалі, мовляв, послухайте, а там видно буде.
Анатолій Косматенко виходив на трибуну.
В залі тихішало.
Всі, видать, цікавилися:
— Що ж воно за такий за дуже молодий?
Ну, дівчатка, ті по своїй лінії: дивляться, таки справді молодий, і не лисий, а чубатий, і знову ж таки блондин, і на зріст поставний, одне слово, — прикидали самі собі дівчата, — .безперечно, талановитий.
Старіші й солідніші глядачі думали: «Дивись, молодий, і не член, а байкар, і талановитий байкар! Поослухаемо!» І всі уважно слухали.
Анатолій Косматенко читав «Кіт і Киця».. Коли він доходив до того місця, де
…молоденька Киця
Як глянула — і закохалася умить,—
дівчатка схилялися голівками одна до одної і якось таємниче посміхалися.
А як доходило до того:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Літературно мистецькі усмішки“ на сторінці 35. Приємного читання.