Дітки говорять поросійськи! Та які Чисточистої Та з такою вимовою! Мов пісеньки якоїсь швидкомовної співають!
А треба вам знати, що авторові досі доводилося бачити й чути дітей, які говорили тільки поукраїнському, а як і вважалося, що діти говорять російською мовою, то такою, де одне слово російське, три слова українських, два шулявських, а одне напівросійське-напівкуренівське.
А тут чиста-чистісінька російська — та ще й московська! — мова!
Автор так і прикипів до лавочки, прислухаючись.
Потім він устряв в ігру, у розмову з дітьми, йому так хотілося наслухатися.
Іноді, почувши з дитячих уст якесь слово, автор довго думав, що ж воно таке значить! Зразу не второпаєш…
От вискочила з двору білявенька кирпатенька дівчинка з криком:
— Їчкії їчкії їчкі!
Що ж воно таке, сам собі думає автор, за «їчкі»? А в дівчинки в руках різнокольорові дерев'яні яєчка, що вона їх винесла з хати. Виявляється, отже:
— Яїчкі! Яїчкії Яїчкі!
А дівчатко так швидкошвидкошвидко:
— Їчкі! їчкі! їчкі!
Автор сидів довго, все слухав, усе милувався з маленьких московитів, думаючи; «Дивись! Отакі маленькі, а як поросійськи говорять! А тут уже дожив до далеко післяпризовного віку, а й досі ніяк себе не нахилиш, щоб сказати, чисто поросійськи вимовляючи, приміром: «Я же вам г/к/аварил!»
Хоч убийся, а в тебе виходить: «Я же вам г/х/оворив!» І в Москві тобі відразу співбесідник говорить:
— Ви з Києва!
— А хіба в мене на лобі написано?
— На язиці! Каліграфічно виведено!
А в Москві, бачите, навіть маленькі дітки чудесно, — та як красивої — поросійськи говорять!
* * *
Матушка Москва.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956“ на сторінці 48. Приємного читання.
TextBook