А дівчатко так швидкошвидкошвидко:
— Їчкі! їчкі! їчкі!
Автор сидів довго, все слухав, усе милувався з маленьких московитів, думаючи; «Дивись! Отакі маленькі, а як поросійськи говорять! А тут уже дожив до далеко післяпризовного віку, а й досі ніяк себе не нахилиш, щоб сказати, чисто поросійськи вимовляючи, приміром: «Я же вам г/к/аварил!»
Хоч убийся, а в тебе виходить: «Я же вам г/х/оворив!» І в Москві тобі відразу співбесідник говорить:
— Ви з Києва!
— А хіба в мене на лобі написано?
— На язиці! Каліграфічно виведено!
А в Москві, бачите, навіть маленькі дітки чудесно, — та як красивої — поросійськи говорять!
* * *Матушка Москва.
Так, матушка… Для багатьох народів усіма сторонами Москва — матушка.
Навіть для Києва вона матушка, хоч Київ і сам, як відомо, мати городів руських.
Єдиний у світі, всіма сприйнятий випадок, коли мужчина, в даному разі Київ, вважається за матір.
І нікого це не здивує. Такгбо воно є! Історії не зміниш!
Ми, українці, любимо Москву, і любов наша дедалі гарячішає, бо ми переконалися, що з Москвою разом ми ніколи не будемо тією чайкою, «що вивела чаєняток та при битій дорозі…»
Але ми пересвідчилися, що Москва любить нас, українців.
Під час Декади української літератури й мистецтва в Москві наші жінки, оглядаючи визначні московські пам'ятки, не минули, розуміється, й гуму, і, нема де правди діти, гум їм таки дуже припав до серця…
Москвички теж полюбляють гум, і в деяких особливо інтересних місцях утворюються там навіть черги, щоб познайомитися з тим чи іншим гумівським експонатом.
Москвички, як ми пересвідчилися, дуже ретельно оберігають законність черги.
Наші жінки, стаючи в чергу, щоб і собі познайомитися з дуже популярним експонатом, говорили поукраїнському.
І можете уявити їхнє здивування: москвички, що стояли перед ними, повернулися до них, запитуючи:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956“ на сторінці 47. Приємного читання.