TextBook Перед Лубнами хороша така вивіска:
ДО ЗАПРАВОЧНОЇ… і т. д.
У Лубнах:
— Можна заправитися?
— У нас нема бензину. А чого ж ви в Полтаві не заправились?
— А щоб вас намочило! …Чудесна, проте, подорож.
…Як їхатимете до Харкова, перед Лубнами не дивіться в одному місці праворуч, а в одному ліворуч: там такі задрипані колгоспні курники та хліви стоять, що сором дивитися. Ми не зупинялися, щоб дізнатися, чиї вони.
Другим разом їхатимемо — намалюємо на страмних курниках портрета й прізвище голови колгоспу — хазяїна того дива. Щоб усі люди знали, який він хазяїн.
…Чудесна, проте, подорож. Бензин беріть із собою!
ВОЛОКУШІ З ГАРБАМИ
— Ну, як у вас з урожаєм? — запитали директора однієї МТС.
— О, в нас росте такий урожай, такий урожай, що ажажаж! — одповів директор однієї МТС.
— А до жнив як готуєтесь? Як збиратимете такий рясний урожай!
— Аякже! Збиратимемо! Щоправда, ми ще постанови про заходи по підготовці не одержали, але з області переказувано, що таку постанову вже ухвалено! Як тільки одержимо, як візьмемося, так аж загуде!
— А хіба завчасно, до одержання постанови, не можна готуватися?
— А чого нам поспішати? Встигнемо!
— А волокуші для соломи у вас є?
— Волокуші, питаєте? — До секретарки — Ганно Павлівно! Волокуші для соломи у нас є?
Секретарка до головного інженера:
— Іване Петровичу! Волокуші для соломи у нас є? Головний інженер до головного механіка:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956“ на сторінці 20. Приємного читання.