У колективі, та ще при такому керівництві,— коли керівників більше, ніж працездатних, — стукгряк — от і п'ятак!
У погорільському колгоспі звикли жити на широку ногу: при кожному заступникові їздовий, при кожному заступникові — коні!
Ми б совітували зробити так, щоб голова та його заступники їздили не кіньми, а кобилами, і щоб кожний їздовий їздив не парою кобил, а тройкою, і щоб кобили були з лошатами!
От — виїзд!
Їдуть керівники, біжать дев'ять кобил, а за ними дев'ятеро лошат!
Цілий тобі кавалерійський ескадрон!
У нашому селі (за царського ще «прижиму») колись піп наш отак їздив: три кобили, за кобилами троє лошат, за возом троє собак, а на возі піп, попадя і шестеро попенят.
— Це у вас, батюшко, аж три кобили? — питають було його.
— Та ще й попадя, — відповідає піп, ляскає батогом і котить далі…
Ну, так як же вони, погорільські господарі, хазяйнують при такому многолюдному керівництві?
А от як: фуражирам за підвезення кормів колгоспній худобі трудодні писалися не в залежності від кількості привезеного фуражу, а помісячно — 60 трудоднів.
Чи привіз, чи не привіз, і скільки привіз — нікого це не обходить, — маєш два трудодні!
Колгоспницям, що доглядали телят, писали по шість трудоднів за вивезення гною, хоч вони того гною і пальцем не ворушили.
Як ви гадаєте, чи гладка була худоба при такій годівлі і чи дуже вибрикували у калінінців телята?
Заступником голови по тваринництву працював (а може, й досі ще працює?) товариш Горбачук Каленкк… 1955 року він так хазяйнував, що телята довелося з випасу восени на хурах додому привозити…
Кури в нього знесли аж по 20 яєць на рік! У путнього хазяїна півень більше яєць несе.
«Мудрував» Горбачук і з купівлею корів — для колгоспу купував їх по 3–4 тисячі карбованців, а продавав на базарі по 700–800. З «баришем»!
З рільництвом теж хазяйнували «як бог приказав»: зпід комбайна зерно приймали без ваги і т. д., і т. д.
От і вийшло, що в сусідніх колгоспах видали на трудодень по 2–3 кілограми зерна та по 4–5 карбованців грішми, а в колгоспі імені Калініна на трудодень припало по 1,2 кілограма зерна і по 1,6 карбованця.
Сказано воно вже давно: «Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не біжить!»
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956“ на сторінці 132. Приємного читання.
TextBook