Розділ «Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956»

— Є! Тільки не такий, а чорний!

…Донбас, як бачите, я знав з дитячих років…

Тепер, розуміється, Донбас не такий, горобці й сирівець у ньому не чорні, коней, мабуть, уже під землею зовсім нема, тепер уже замість коногонів «електрогони» вагончики гонять, хоч вагончики і тепер іноді забурюються. Та на людей, як вони ті вагончики піднімають, «гризь» уже не нападає.

Від старого Донбасу залишилося ще й досі — і житиме вічно, аж поки житиме Донбас — «Ти добич дай!» «Добич» і тепер для Донбасу — все!

А от якраз тепер саме «добич» у Донбасі і шкутильгає.

Малувато видається тепер «добичі нагора». І доводиться через те чорнявому Донбасові червоніти.

А що ж робити, щоб у Донбасі побільшало «добичі»?

Живе й працює у Донбасі начальник дільниці № 1 шахти № 5–6 імені Димитрова Герой Соціалістичної Праці Іван Іванович Бридько.

За останні десять років І. І. Бридько і його колектив, працюючи в найрізноманітніших геологічних умовах, завжди перевиконує план отої самої «добичі».

В чому ж секрет успіху колективу, яким керує І. І. Бридько?

І. І. Бридько знає таке слово. Скаже він це слово, — зветься воно «чириримбиририм», — і норматив циклічності на його дільниці обов'язково перевиконується. Вугілля на його дільниці робиться м'якем'яке, колупнеш його пальцем, а воно як посиплеться — тільки вагончики підставляй! Стояки для кріплення самі в лаву біжать, самі на місце становляться, канавки, по яких стікає вода, очищаються, штрек самоприбирається, самопідмітається, скрізь чистота і порядок…

І. І. Бридько обов'язково щодня буває в лаві, прийде і непомітно ворожить-чаклує. Потихеньку скаже своє «чириримбиририм» — і «лап» за стойку, чи кріпко вона стоїть, «лап» за забутовку, чи так забучено.

Ану спробуйте у забутовці залишити «конюшню», тобто незабучене місце. І. І. Бридько не встигне промовити свого слова, як «конюшня» йому й одкривається тоненьким голоском:

— А я є! А мене не забучено!

Бутчик, що залишив «конюшню», довго пам'ятатиме про неї, бо плакатиме його премія, плакатиме його і заробіток.

Дехто говорить, що І. І. Бридько вимагає виробничої дисципліни і ніколи не пробачить нехлюйства, бракоробства, окозамилювання.

Інші подейкують, що І. І. Бридько турбується за робітників свого колективу, — він і про квартиру подбає, і про спецодяг, і про все інше…

Все це так!

Але основне полягає в отому магічному слові, що його знає 1.1. Бридько і яке йому допомагає зразково виконувати всі роботи на дорученій йому дільниці.

«Чириримбиририм» це слово.