TextBook Як ви гадаєте, чи гладка була худоба при такій годівлі і чи дуже вибрикували у калінінців телята?
Заступником голови по тваринництву працював (а може, й досі ще працює?) товариш Горбачук Каленкк… 1955 року він так хазяйнував, що телята довелося з випасу восени на хурах додому привозити…
Кури в нього знесли аж по 20 яєць на рік! У путнього хазяїна півень більше яєць несе.
«Мудрував» Горбачук і з купівлею корів — для колгоспу купував їх по 3–4 тисячі карбованців, а продавав на базарі по 700–800. З «баришем»!
З рільництвом теж хазяйнували «як бог приказав»: зпід комбайна зерно приймали без ваги і т. д., і т. д.
От і вийшло, що в сусідніх колгоспах видали на трудодень по 2–3 кілограми зерна та по 4–5 карбованців грішми, а в колгоспі імені Калініна на трудодень припало по 1,2 кілограма зерна і по 1,6 карбованця.
Сказано воно вже давно: «Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не біжить!»
Не в тому справа, що багато керівників, а в тім справа, що до хазяйства, та ще колгоспного, треба хазяїна дбайливого, розсудливого, який би керував, спираючись на допомогу колективного досвіду й розуму колгоспниківтрударів…
Тоді й телята вибрикуватимуть, і кури нестимуться, і веселих пісень дівчата в колгоспі співатимуть…
Багато заступників — це не порятунок для колгоспу, а зовсім навпаки, бо коли в дитини сім няньок, дитина може бути й з очима, та дуже вже вона буде закаляна. Факт!
ТИ ДОБИЧ ДАЙ!
1
На Донбасі говорять не «видобуток» вугілля, не «добича», а кажуть «добич», наголос на «о».
— Теревені правити кожне може! Ні, ти добич дай! Отоді ти шахтар!
І кажуть у Донбасі також, що видавати вугілля із шахти слід не на гору, а нагора, наголос на «а».
Це, так би мовити, преамбула. А далі вже буде «амбула»!
Остаточна задача кожного шахтаря, кожного робітника, техніка, інженера і службовця у Донбасі полягає в тому, щоб ота сама «добич» ішла «нагора» і щоб отої самої «добичі» було щонайбільше.
Для цього й трудяться в Донбасі робіт никивугільники: вибійники, кріпильники, машиністи, механіки, комбайнери, електрики, техніки, інженери, начальники шахт, керівники трестів та главків і навіть міністри.
Кожний робить своє діло для того, щоб було «нагора» більше «добичі».
Навіть письменники і поети — і вони трудяться в Донбасі того, щоб була «добич».
І коли, приміром, вибійники працюють відбійним молотком, поети допомагають їм пером.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956“ на сторінці 128. Приємного читання.