TextBook — У відпуск! Оддихнуть! Так устала! Так устала!
— А ви де?
— Машиністка!.. Роботи! Роботи!
— А ви так, на вигляд, нічогенько!
— Так устала! Так устала! Ви мужчини, а ми женщини! Мужчинам легше, а ми женщини!
І око зпід газової хустки так лукаво на того, що ото «ви мужчини»… А «ви мужчини» хлопець чорнявий. Кучерявий та чорнявий… І френч аж прилип до нього…
— І мужчини, і женщини однаково…
— Женщина одвертіша й щиріша. Ми довіряєм! А вам, мужчинам, довіряти не можна! Правда?
— Чого не можна?!
— Ви ж мужчини, а ми женщини! Хихи! Хихи!
— Мооожна!
«Можна, — думаю собі.— І навіть довірить…»
— А я у Вукоопспілці! До мужа їду! Так хочеться, так хочеться! Щоб швидше!
І брови вгору. А брови! Брови! Хоч у хомут закладай! Яку хочте вагу витримають, аби гужі добрі. І чорні, чорнії На білому тлі, як дві п'явки, добре нассавшись, хордами лягли…
— Хоч би скоріше!
— Да, знаєте?! За шість місяців? Ну, ще говорить можна вивчитись! А писати, ну ніяк! Читаєш оті українські газети, ну, як ти за шість місяців вивчишся!
— А, знаєте, треба! У нас наказ! Хто не знатиме, звільнятимуть!
— Видумають?! Ну, навіщо воно? Кому воно потрібне!
— Ви, товаришу, недооцінюєте національного моменту! Це величезний чинник! І от, як реальні політики…
— Ааа?!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки київські“ на сторінці 3. Приємного читання.