TextBook Поринає й плаче… Гіркими слізьми плаче:
— Коли ж уже, доленько милосердна, припиниться! Як пішов «дощ» з революції, так дедалі більшає, дедалі скаженішає… Та ні на човні від нього не врятуєшся, ні на пароплаві від нього не втечеш!
Ви не бачили нашої сільради. А навіть коли б і побачили, ніколи б не подумали, що в такій маленькій, біленькій, чистенькій хатці йде така страшна боротьба з грізною стихією. Ніколи б вам і на думку не спало, що в тій хибарці двоє людей захлинаються в паперах, що вже ось три роки ливом ллють з «райвиконкомеької хмари».
163 двори наше село має.
860 чоловіка їдців у нашім селі.
Тихі собі двори, тихі собі їдці. Тихо їдять, хоч і добре їдять.
Так от на оці сто шістдесят три двори й на тих вісімсот шістдесят їдців уже до 1 липня «випало» більш як п'ятсот номерів «уходящих» та штук шістсот «виходящих».
Це ж іще не було гарячої пори. Вона тільки осьось наближається…
Єдиний с.г. податок надходить. Це для сільради «жнива»…
Тут уже що ж буде?
«Злива з градом» буде!
Щодня, що білого дня:
«Райісполком приказиваєть нємєдленно…»
І щодня:
«Сєльсовєт ув отвєт на ваше предпісаніє увєдомляєть…»
І то на день райвиконком разів із десять «приказиваєть», а сільрада разів із десять «увєдомляєть…»
Та добре ще, якби було на чім «увєдомлять».
А то на старих «ділах» колишньої «розправи» доводиться «увєдомлять», бо ні паперу, ні на папір.
Це тільки так звані «тєкущії діла».
А різні не «тєкущії», а просто «стрибающії»?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вишневі усмішки сільські“ на сторінці 34. Приємного читання.