Розділ «ПРИМІТКИ»

Бодлер Шарль (1821–1867) — французький поет, попередник французького символізму,

Юр. Меженко — Критичні замітки. Твір надруковано в збірці «Вишневі усмішки літературні», інших зібраннях кінця 20х — початку 30х років.

Подається за виданням: Усмішки. — Т. 4.— С. 94–96.

С. 421. Меженко Юрій Олексійович (справжнє прізвище — ІвановМеженко, 1892–1969) — український радянський бібліограф, критик.

Я. Мамонтов— Коли народ уже визволивсь (Трагедія на 2 акти). Твір надруковано в збірці «Вишневі усмішки літературні», інших зібраннях кінця 20х — початку 30х років.

Подається за виданням: Усмішки. — Т. 4.— С. 97—100.

С. 424. Мамонтов Яків Андрійович (1888–1940) — український радянський письменник, драматург, критик, мистецтвознавець.

Коли народ уже визволивсь — перефразована назва п'єси Я. Мамонтова «Коли народ визволяється» (1924), яку, власне, і взято в основу пародії.

УСМІШКИ ТЕАТРАЛЬНІ

Остап Вишня в 20і роки, як і другій половині 40х — першій половині 50х, часто виступав на сторінках газет і журналів із театральними усмішками портретного плану, усмішкамкрецензіями на драматичні вистави, опери, з критичними театральними замітками тощо. Найпримітніші з них склали його окрему збірку «Вишневі усмішки театральні» [47]: ДВУ, 1927. У збірці надруковані: «Дев'яносто сім», «Хто винен?», «Так ні чорта й не вийшло», «Юра Гнат», «Народна артистка», «Пластика», «Дуже музичні рецензії на Харківську оперу 1924 року»: «Руслан і Людмила», «Князь Ігор», «Сказки Гофмана», «Фауст», «Самсон і Далила», «Лоенгрин». Усі вони, за винятком усмішки «Народна артистка», що хронологічно відноситься до 1927 p., — подаються компактною добіркою в цьому томі. До того ж добірку доповнено театральними усмішками «До логічного краю», «Та й чого замовкли?», «Театр імені Заньковецької», «Вій».

«Дев'яносто сім». Вперше з підзаголовком у дужках «Укрдерждрама» надруковано в додатку до газ. «Вісті ВУЦВК» — «Література. Наука. Мистецтво». — 1924.— ЗО листоп.

Подається за виданням: Усмішки. — Т. 4.— С. 103–106.

С. 427. Мусій Копистка, Серьога Смик, Іван С т о н о ж к а. Вас ьк о — та інші згадувані в усмішці особи — персонажі революційної п'єси Куліша М. Г. (1892–1940) «97» (1924).

Хто винен? Вперше з підзаголовком у дужках «Гумореска» надруковано в журн. «Сільський театр». — 1926.— № 1.— С. 20–22.

Подасться за виданням: Усмішки. — Т. 4.— С. 107–111.

С. 429. …драматичний гурток, злитий… — Тут «злитий» у розумінні злютований, міцний єдністю.

С. 430. «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1887) — п'єса М. Старицького.

«Невольник» (1872) — п'єса М. К ропивницького.

Юра Гнат. Вперше (з підзаголовком «Театральні силуети»), надруковано в журн. «Всесвіт». — 1925.— № 2.— С. 14–15.

Подається за виданням: Усмішки. — Т. 4.— С. 116–121.