Розділ «ПРИМІТКИ»

С. 373. Руга — земля, відведена селянами на утримання служителів релігійного культу.

Благочинний — служитель релігійного культу, старший над священиками кількох парафій.

С. 376. Голота Петро Іванович (справжнє прізвище Мельник, 1902–1949) — український радянський поет і прозаїк.

Донченко Олесь (Олександр) Васильович (1902–1954) — український радянський письменникпрозаїк, автор багатьох творів для дітей, юнацтва, молоді.

Кириленко Іван Улянович (1903–1939) — український радянський п!'>'а. л?ііник, автор книжок оповідань, романів.

«Понеділок» (Моментальна фотографіяшарж). Вперше надруковано в додатку до газ. «Вісті ВУЦВК» — «Література. Наука. Мистецтво». — 1923.—28 жовт. У двотомнику 1956 р. усмішка, як і попередня («Плуг»), подана з правками, скороченнями (Т. 1.— С. 231–235).

Подається за виданням: Усмішки. — Т. 4.— С. 22–26.

С. 377. Хвильовий Микола Григорович (справжнє прізвище Фітільов, 1893–1933) — український радянський письменник, прозаїк, поет, публіцист, критик. Творча спадщина талановитого письменника тривалий час замовчувалася або ж піддавалась несправедливій критиці.

С. 378. Брунчук. — Тут і в інших літературних усмішках Остапа Вишні згадуються молоді автори (наприклад, ще Крашаниця, Муринець та ін.), які приходили до літературної організації «Плуг», пробуючи сили в письменстві, але з тих чи інших причин залишили свої наміри й отже не стали відомими літераторами.

С. 379. Такою поезією розважати тільки слинявих панків, буржуа отих гнидяних…»; «Що там у нього?..»; «У неділю мати встала..* Невиразно це в нього якось… «Мати»… Різні матері бувають…», «Знову ж і сонце… В чиє воно віконце засяло?..» — Передаючи в такий жартівливоіронічний спосіб виступи письменкиківплужан в обговоренні нозих творів своїх творчих побратимів, Остап Вишня не приховує свого критичного ставлення до поверховості, вульгарного соціологізму, смаківщини та інших вад, які давалися взнаки в творчій діяльності «Плуга».

С. 380. Пільняк (Вогау) Борис Андрійович (1894–1937) — російський радянський письменник, прозаїк, автор багатьох творів, позначених активними художніми шуканнями. Творчість письменника тривалий час замовчувалась або піддавалась несправедливій критиці.

Стара форма, але є рима… Стара рима, але є форма… Помоєму, хай пише. До «Плуга» прийняти можна. — Остап Вишня як письменних вимогливий і наділений відчуттям художньої майстерності, подаючи й посвоєму загострюючи певні тенденції у виступах диспутантів «Плуга», недвозначно висловлювався про поблажливість і невимогливість у діяльності цієї літературної організації, а отже, й відомий її так званий «масовізм», що жодним чином не сприяв піднесенню ідейнохудожиього рівня літератури.

Року сьомого. Вперше надруковано в додатку до газ. «Вісті ВУЦВК» — «Література. Наука. Мистецтво». — 1924.—7 листоп.

Подається за виданням: Усмішки. — Т. 4.— С. 28–34.

С. 381. ЦБ «Гарту» — Центральне бюро «Гарту».

С. 382. Йогапсен Михайло (Майк) Гервасійович (1895–1937) — український радянський письменник, поет, прозаїк і літературознавець. Був незаконно репресований. Реабілітований посмертно.

Ательє у Сашка в капелюсі…— напевно, мається на увазі О. П. Довженко, тоді молодий письменник і художник, який під своїми карикатурами, шаржами ставив підпис «Сашко».

Лежав… думав, на який розмір «Вітер на Україну» написати… — Мається на увазі поезія П. Тичини «Вітер з України» (1924).

С. 383. Чотири роки декламує безперестану— Мова йде про В. Сосюру, його любов до виступів, зустрічі з читачами.

Нових лемешів попакували: дитячий леміш є, драматичний леміш е… — Леміш — складова частина плуга. Тут гумористично забарвлена метафора: в літорганізації «Плуг» з'явились дитячі письменники, драматурги та ін.