Розділ «ПОЕЗІЇ»

зористі ночі у солодкім краї

росли на небі, для усіх відкритім.

Рим, початок 1904

Зі збірки «Нових поезій наступна частина»

(1908)

Смерть коханої

Він знав про смерть лиш те, що знають многі:

бере й штовхає в німоту ночей.

Коли ж це, — не відірвана від нього,

ні, обережно вийнята з очей, —

кохана опинилась серед тіней,

відчув він, що її вже тут нема,

дівочу її усмішку віднині

із потойбіччя місяць перейма:

знайомими зробилися мерці,

породичався через неї з кожним;

пліткам не вірив — хай говорять, можна,

вподобав потойбічні манівці

і кожну п’ядь обмацував дороги

там, де її ходити мали ноги.