Розділ «ПОЕЗІЇ»

по ньому себе не впізнáє.

Давно не запитує, ким

була б — чужаницею навіть, —

і подумки йде боязким

житлом і клопочеться надто,

власне ж бо, не гуртове…

Все ще, може, в кімнаті

те ж саме дівча живе.

Дама на балконі

Вкутана у вітер йде вона,

вкрадена з багаття світлом наче,

двері ззаду контуром позначать

темряву в кімнаті, що зрина

відтіля, немов із дна камеї,

зітканої з сяяння та блиску;

й вечір не посмів поперед неї

надійти, лише тримався близько

до перил, аж доки промайнула,

ледь до них торкнувшись жестом рук,

і, зродивши в небі плавний рух,