Розділ «ПОЕЗІЇ»

із лялечки малого черевичка:

стопи суглоб метеликом легким.

Начинені речами сплять вони,

коштовностями, посудом, камінням,

дрібничками, пошкодженими часом, —

померклі, наче дно колишніх рік.

А ріками були,

і там у їхні хвилі швидкоплинні,

чим повний був життя майбутній простір,

тіла юначі кидались прожогом,

чоловіків потоки очманілі.

А іноді хлоп’ята з гір дитинства

спускалися, страхаючись падіння,

дрібничками побавитись в лощинах,

аж схили їх тонули у чуттях.

Й заповнювались чистою водою

всі обшири просторої дороги,

й коловерті зганялись на глибини,

і відбивались береги уперше

і птиць далекі крики, а вгорі