Рими
Зима в долині з вічними снігами
Їх із нудьгою стеле.
Там, де стоїть без напису якогось
Валун, немовби скеля,
Де забуття постійне,
Там гріб — моя оселя.
LXVII
Як гарно здріти світання
У сонця вогненній силі
Та полум'яний цілунок
Його на біжучій хвилі!
Як гарно в осінній дощик
У синьому надвечір'ї
Вдихати пахощі квітів,
Що прикрашають подвір'я!
Як гарно спостерігати
За білого сніговію
Ті спалахи червінькові,
Що в комині пломеніють!
Як гарно, мов реґент хору,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Рими» автора Беккер Ґуставо-Адольфо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рими“ на сторінці 58. Приємного читання.