Розділ «Рими»

LXV

Настала ніч, і не знайшов я схову;

І спрага!.. Я напився власних сліз;

І голод! Я заплющив мокрі очі,

        Щоб морок смерть приніс!

Був у пустелі я! Вчувався гомін

Юрби, що мала скрізь якісь діла,

Але для мене, сироти й невдахи…

        Пустеля то була!

LXVI

Звідкіль я йду?.. Всі пошуки дороги —

        Жахливі та невдячні:

Кривавлю ступні на жорстких стежинах

        Об гостре каменяччя;

На шпичаках душі моєї клоччя,

        Йдучи назад, побачиш,

        І дійдеш до колиски,

        Шукаючи терпляче.

Куди я йду? Перетинаю темну

        Зажурену пустелю;