Розділ «Рими»

В зимові ночі, коли йшов блукалець

        Майданом опустілим,

Побачивши мене, лякався дуже

        І поспішав щосили.

І зранку не одна казала бабця

        Упевнено і сміло,

Що бачила: душа паламарева

        Непрощена ходила.

Закутки темні паперті й порталу

        Вивчав я без упину,

Відбитки ніг моїх між кропивою

        Та берегла місцина.

Мене сичі лякливо споглядали

        Вогненними очима,

А потім звикли, і неначе другом

        Ходив я поміж ними.

Я чув довкола себе всяких гадів

        Спокійне шарудіння,

І статуї святих мене вітали,

        Німотні та камінні!