Розділ «Рими»

Всіх відчуттів позбувшись,

        про все вже знаю я.

LX

Життя моє — пустка, мла,

Де з квіту спадають шати;

А доля вже привела

Туди, де зернини зла

Хтось кида — мені збирати.

LXI

Бачачи лихоманку

Й довге безсоння ночі,

Хто біля мого ліжка

        Сісти захоче?

Коли рука перед смертю

Тремтить і в повітрі висне,

Шукаючи дружню руку, —

        Хто її стисне?

Коли заскляніє зір мій

І не ворухнуться вії,

Хто мені мертві очі