— Хвилинку, хвилинку. А все-таки, що являв собою отой ритуальний центр Туле?
— Це лівоарійська столиця країни Альтланд (територія сучасної Ісландії).
— Схоже на Атлантиду…
— Засноване місто за часів Атлантиди, але Альтланд — не Атлантида. Цей гіперборейський центр Туле нацистські етнологи «охрестили» сакральним центром германців, точніше, тевтонців («справжніх, нордичних німців»). До речі, на захід від Альтланду знаходилася «Зелена країна» (сучасна Гренландія), де мешкали прості гіпербореї, інакше кажучи, люди «другого сорту». Згодом, більше всього через природну катастрофу, саме звідси почався масовий рух гіпербореїв (і «справжніх», і «другосортних») на південний схід, аж до Центральної Азії і Тибету.
В самій Німеччині, ще до Гітлера, створюється товариство «Туле» містичного спрямування (перенесене, до речі, з Англії). Його активними членами були: один із нацистських лідерів — Рудольф Гесс (він вступив до товариства в 1919 p.),
духовні наставники Гітлера — Герман Раушнінг, Карл Гаусгофер, вчитель Геббельса Фрідріх Гундольф. Згодом активну роль у товаристві відігравали Гіммлер, Геббельс, ну і, звичайно, Гітлер — «верховний жрець». Кумиром у них був німецький композитор Ріхард Вагнер — «співець тевтонської культури». Як відомо, Гітлер обожнював маестро, особливо його знамениту містерію «Смерть богів» і його філософські погляди щодо великої місії німців.
Так от, це товариство «Туле» (ніхто, на жаль, не знає, крім нацистської верхівки, про ті оргії, що влаштовувалися на його засіданнях у присутності Гітлера) вважало своїм головним завданням посилення чоловічого («тевтонського») духу в ніжній жіночій німецькій нації [Відомо, що Гітлер, особливо в останні дні Третього рейху, не раз публічно звинувачував німців в «жіночості», «слабкості характеру», що, на його думку, й призвело Німеччину до поразки].
Як бачите, все це повертає нас до теми чоловічого і жіночого начал в історії людства. Саме тут, у товаристві «Туле», народжувалися такі формулювання і терміни, як «нордична раса», арійська раса», «оберменш», унтерменш»…
Члени товариства «Туле» активно пропагували ідею про те, що справжньою релігією Німеччини було не християнство, а «арійство». Саме вони запропонували фашистам свастику — знак «нордичної чистоти і стабільності»:
Довгий час була поширеною думка, що свастика — це східний або індійський знак, емблема буддизму, яку і запозичили фашисти. Однак цей символ має допотопну історію. Його було знайдено в Трансільванії. І належить він до епохи неоліту. Гвідо Ліст, розшифровуючи рунічну епопею «Едда» в 1908 році, охарактеризував свастику як символ чистоти крові і езотеричного знання.
У збірнику міфів і героїчних пісень германських народів «Едда» виведені образи «нордичних арійців» а острова Альт-ланд. Ось саме з дешифровки цих арійських міфів і виходили гітлерівці, вибираючи собі символіку. Тому свастика — це не що інше, як знак давнього германського бога Одіна («сонячне колесо Одіна»).
— Тоді дозвольте уточнити, хто ж все-таки є прапредком німців — південний народ Ашкеназ чи сіверяни-гіперборейці з їх магічною столицею Туле і символом свастики?
— А прапредок у них, виявляється, двоєдиний, — відповів Гуру. — Ашкенази, за словами гітлерівських етнологів, являли собою жіноче начало німецької раси, її «материнське лоно», а гіперборейці (власне арійці) його духовно запліднили — виступили, так би мовити, чоловічим началом. Завдяки цьому німецький народ має твердий характер і високий дух [Теорію про жіноче і чоловіче начала в формуванні етносів гітлерівські творці расистських концепцій запозичили у своїх вчителів Г. Клема і А. Гобіно (див.: Энциклопедия Третьего рейха». — М, 1996. —С. 391)].
Так от, нордичні арійці (гіпербореї) з острова Альтланд в прадавні часи пройшли Європу, Кавказ і заснували цивілізацію в центрі Азії. Потім (внаслідок якоїсь катастрофи) вони змушені були знову пройти Кавказ і повернутися в північні райони Європи. Очолювала цей похід династія Тор. Згадайте, про це ми вже говорили. Звертаю вашу увагу лише на твердження гітлерівських расистів, що мандрівники були доблесними маржиналами [Маржинали — люди максимально продуктивні, люди-творці нових форм життя], які, асимілювавшись з одним із ашкеназьких народів, дали досить міцний паросток тевтонів — еліти німецької раси, втілення її вищого духу і розуму.
— А що фашисти шукали в Тибеті?
— Ну як що? Залишки і сліди саме тих «вищих істот», які змушені були мігрувати із Центральної Азії не лише на захід, але й на південь — в Тибет, в Індію. Їх сліди шукали не тільки в Тибеті, а й на Алтаї (вершина Білуха), на Кавказі (вершина Ельбрус), на півдні України, в Криму. Гітлерівці вважали, що тибетська Шамбала — це перенесений із півночі магічний центр гіпербореїв Туле (за змістом Туле і Шамбала тотожні «структури»).
— Це питання ми з'ясували. А що все-таки гітлерівці не поділили з українцями?
— Землю і… Тувала, — почув я у відповідь.
— Кого-кого?!
— БіблійногоТувала (або Фувала), п'ятого сина Яфета…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства» автора Канигін Юрій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „«АРІЙСЬКИЙ» ГІТЛЕРИЗМ“ на сторінці 6. Приємного читання.