Розділ ««АРІЙСЬКИЙ» ГІТЛЕРИЗМ»

Ось коротко суть хроніки «Ура-Лінда» і висновки з неї, взяті фашистськими ідеологами на озброєння.

Слов'янські дослідники протиставляли пронімецькій «Ура-Лінді» таку ж міфічну Грамоту Александра Македонського, опубліковану чеським істориком Вацлавом Гайком в 1541 році. В ній зазначалося, що «засновник Грецької імперії, син великого Юпітера, володар світу від сходу до заходу Сонця, дарує освіченому роду слов'янському і його нащадкам… мир і на віки вічні всі землі світу від півночі до південних земель Італійських, і щоб тут ніхто не посмів ні жити, ні поселятися, ні зупинятися, крім вас, слов'ян. А якщо там хто-небудь і житиме, то буде вашим слугою» [Мыльников А. С Картина славянского мира. — С. 45].

Саме цю Грамоту активно використовували вчені і політичні діячі як західних слов'ян (чехів, поляків), так і східних (українців, росіян), щоб протистояти натискові пангерманістів. З'явилася численна література про вівтарі — «знаки» Александра Македонського, які раптом почали знаходити на слов'янських землях, навіть там, де не ступала нога завойовника чи його полководців.

Дійсно, такі «знаки» Александр ставив скрізь у підкорених землях. Але їх часто перевозили і на Кавказ, і на береги Дніпра, Дону. Один із вівтарів Македонського був виявлений навіть під Смоленськом [Там само. — С. 45].

Пангерманісти, звичайно, не визнавали цієї Грамоти, яка наділяла слов'янам землі від Рейну до Волги і від Балтійського до Чорного моря. Гіммлерівське наукове воїнство всіляко намагалося «довести» облудність цього документа і утвердити в правах вигідну для Третього рейху хроніку «Ура-Лінда».

Як на мене, то це все досить ненадійні, ефемерні засоби ідейної боротьби. Для успішного ведення такої боротьби лише ви, українці, маєте в руках справжню зброю — невмирущу Книгу Книг.

ФАШИСТСЬКА МАГІЯ

Гитлер был жрецом тайной религии… При медитации рыцарей «Черного ордена» землю сотрясала пляска святого Витта.

Карл Раушнинг

Гуру продовжував:

— І все-таки чим більше ми говоримо про «арійський» гітлеризм, тим нагальнішою стає потреба у висвітленні містичних аспектів цієї проблеми. Переконаний, без цього нам до кінця не збагнути ні расової доктрини, ні геополітики, ні кривавих шабашів, ні окультизму есесівців.

Тому в даному разі дозволю собі порушити нашу домовленість не залізати в нетрі, не торкатися сакральних, містичних сторін людського життя.

Почну з того, що Гітлер мав певні медіумічні здібності. Відомо також, що збулися кілька його передбачень (наприклад, він точно вказав дату капітуляції Франції; день смерті Рузвельта та ін.).

Вірячи сам, Гітлер зумів переконати і багатьох своїх соратників у тому, що вже почалася грандіозна мутація, котра призведе до появи «нової людини» на Землі — «могутньої, як древні боги». Більше того, вже навіть є такі люди, серед них фюрер бачив і себе.

Своїм близьким друзям Гітлер розповідав, що під час трансу (потьмарення свідомості) у нього виникає містичний зв'язок з Володарем Світу, Королем Жаху, що таємно живе в Тибеті. Він сміливий і жорстокий. «Він тут, він серед нас! — вигукував фюрер. — Він прийшов зі Сходу!» «Громадські» формування «Туле» і «Аненербе» покликані були продовжувати справу Блаватської і Гурджієва і якомога ширше відкрити «шлях люциферському Сходу на Захід». Цій меті й була підпорядкована містична вісь «Туле» — «Зелений Дракон».

— А це що?

— «Зелений Дракон» — це, так би мовити, тибетська копія німецького товариства «Туле». Його створив учитель Гітлера Карл Гаусгофер на базі ламаїстської секти Бон-по. «Туле» свої витоки вбачало в «нордичній» Шамбалі на одному з островів у Північному морі, а тибетський «Зелений Дракон» мав свою Шамбалу — в горах Тибету. Хоча так звані статутні вимоги до своїх членів в обох товариствах були однакові. Наприклад, вимога самостійно покінчити із власним життям і змусити зробити це своїх близьких і родичів у випадку провалу справи, якій служив. Тому й не дивно, що вищі есесівські чини вважали себе камікадзе. А про що свідчать самогубства Гітлера і Єви Браун, Геббельса і членів його сім'ї, Гіммлера, Герінга та ін.? Все це не що інше, як ритуальні самогубства [Нацистський лідер Р. Гесс на 94-му році життя також наклав на себе руки в тюрмі Шпандау, де він відбував пожитгєвий строк ув'язнення. Довгий час Гесс утримувався від цієї акції, але влітку 1987 року невідомі особи змусили його випити отруту. І ще характерний факт. В день повідомлення про смерть Гітлера сотні людей покінчили з собою (серед них були переважно есесівські чини і екзальтовані дами, закохані у фюрера)].

Якщо говорити про змістовність магії Третього рейху, то вона лише на перший погляд видається оригінальною. А по суті — це звичайнісіньке містичне вчення і дійство, що ґрунтується на зверненнях до потойбічної реальності, на спілкуваннях з духами.

В основі християнства, як відомо, лежить вчення про відповідальність людини за саму себе, за світ, у якому вона живе [Саме це й відрізняє християнство від інших релігій. Так, в китайському даосизмі людина може й не виявляти особливої життєвої активності, не боротися за зцілення своєї душі, все одно спрацює Дао (духовне начало), і все буде добре]. За словами Ісуса Христа, людина повинна боротися за себе, за збереження, так би мовити, Божої іскри, закладеної в неї, за піднесення власної душі. Тому й говорять: «Бути людиною, особливо в наш час, важко». «Я приніс вам не мир, а меч», — проголошує Христос. Меч — це Його вчення, Його Церква, на які людина опирається у боротьбі за себе, за свою моральність, опирається, «як на скелю».

Ну, а для чого все це надлюдині? Вона ж безпосередньо вступає в контакт з богами і духами, з потойбічним світом, саме там шукає собі «опору». Тому й нічого надлюдині боротися за якісь там чесноти, моральність, як вчить Христос. Усі ці Божі риси характеру — совість, сором, співчуття, жалість… притаманні слабодухим «унтерменшам».