Розділ ««АРІЙСЬКИЙ» ГІТЛЕРИЗМ»

Загальновідомо, що наявний обсяг знань у людини і суспільства підтримується, поповнюється із таких джерел:

— власного життєвого досвіду;

— спеціально налагодженої розумової діяльності (наука, освіта);

— вродженої «інтелектуальної автоматики» (інстинкти);

— космічних контактів;

— підсвідомих (прихованих, таємних) психічних структур, які належать до компетенції окультних наук.

Так от, гітлерівці абсолютизували роль саме останньої, езотеричної, сфери. Звичайно, вони активно і успішно використовували всі 5 джерел «знань і сили». У Третьому рейху багато уваги приділяли точним наукам, особливо технічним, хімії. Велись активні ядерні дослідження, швидко розвивалось літако- і ракетобудування. Значних успіхів Німеччина досягла у питаннях створення синтетичних продуктів харчування, нових енергоносіїв тощо. Однак все це підпорядковувалося сфері підсвідомого. Саме остання, на думку нацистських лідерів, відіграє вирішальну роль у світобудові, у розвитку суспільства, є джерелом «надлюдських» духовних сил, що допомагають оволодіти Врілем.

Вріль, за переконанням німецьких окультистів, — це надзвичайно могутня енергія, котра зовсім мало нами використовується. Тому той, хто стане хазяїном Вріля, зможе керувати собою, іншими людьми, цілим світом. Гітлер, звичайно, вважався головним претендентом на оволодіння Врілем. Його одкровення ставилися вище досягнень будь-якої науки. «Нас, — заявляв фюрер, — проклинають як ворогів розуму. Ну, звичайно, ми і є такими. Але у більш глибокому розумінні, якого буржуазна наука ніколи не могла через свою ідіотську гордість навіть уявити».

Знання, ідеї, матеріальна культура, переконували гітлерівські чаклуни, не гинуть, а «опускаються» в сферу підсвідомого і там живуть як пам'ять людини, народу. Саме так сталося з північною цивілізацією Альтланд. Вона не загинула. Творіння її духу перейшли в сферу психічних архетипів, вони стали пам'яттю справжніх німців, їх «тевтонським» характером.

Минулі досягнення цивілізації згодом проявляються у вигляді міфів, легенд, вірувань, містерій. Інколи такі прояви набувають особливої сили, особливого духовного і вольового сплеску нації на чолі зі своїм фюрером. Будучи харизматичною особистістю, останній надає нації особливо могутнього імпульсу, своєрідної «Мага-врати» [Мага-врата (санскр.)—«мага» — могутній, «врата»—дорога, ворота, сила].

Така активність (Вріль) нації наступає через кожні 800 років. Останній раз «Могутня сила» вирвалася із душі тевтонів у XIII столітті, коли Тевтонський орден заволодів землями Польщі, Прибалтики, частини Білорусі. У 30—40-х роках XX століття наступила пора нового духовно-енергетичного вибуху спадщини предків.

І це певним чином відповідає істині, якщо відкинути містичну Вріль. Однак гітлерівці йшли далі, помилково вважаючи, що духовні цінності, та й сама Вріль, закодовані в підсвідомості, успадковуються через гени, через кров. Все це, на їх думку, входить в генетичну пам'ять, кров народу. Тепер зрозуміло, чому вони так ретельно оберігали чистоту своєї раси. Майже всі фашистські неподобства — від ізоляції і виселення євреїв до холокосту, бузувірських медичних експериментів над людьми, від спалення книг до жорстокого контролю народжуваності у «немічних» і «ненормальних», від заборони аномальних статевих зв язків до заохочення парування арійок і арійців і регламентації шлюбів вищих есесівських чинів, — все це підпорядковувалося боротьбі за чистоту німецької крові, селекції нордичних аріїв — «надлюдей».

— Ну, а більшовицький соціалізм — це той же фашизм, але слов'янського типу? — запитав я Гуру.

— Не зовсім так. Сталінізм — це гітлеризм без «ліво-арійства», холокосту і містики, але з диктатурою пролетаріату, розкуркулюванням, голодомором.

Спочатку (до «ночі довгих ножів» 1934 р.) між фашизмом і більшовизмом було чимало спільного. За Е. Рема (заступник Гітлера по партії і командир штурмових загонів) багато німецьких комуністів і соціалістів вступали до націонал-соціалістичної партії. У1933 році після приходу до влади Гітлера навіть формується кілька штурмових підрозділів, переважно із комуністів. Ось одна з їх популярних пісень:

Мы — армия свастики, Волна бушующих знамен, Мы выведем германских рабочих На дорогу новой свободы, К лучезарному будущему.

Досить знайомий мотив, чи не правда?

І ще один красномовний факт. На початку 30-х років Гітлер і Сталін намагалися схожими методами вирішити єврейську проблему. Гітлер планував усіх євреїв, що проживали в Німеччині, вислати на острів Мадагаскар, а Сталін місцем компактного проживання євреїв обрав Далекий Схід — Єврейську автономну область. Однак через рік гітлерівці рішуче розправилися з лівими силами у своїх рядах, різко повернули вправо і почали орієнтуватися на фінансових магнатів.

Більшовики, дійсно, не вдавалися до містики [Сказане вище зовсім не виключає випадків, коли окремі діячі сталінського режиму користувалися послугами ворожок, чаклунів. Взяти хоча б Л. П. Берію, який мав особистого астролога]. Вони, як відомо, відкидали все ідеальне, духовне і абсолютизували матеріалізм. Але така крайність також завдає удару особистості, її духовній іпостасі. Богом дану людині душу вони заперечують і починають творити (виховувати) нових індивідів — таких собі Homo novus'iв, котрі не знають свого коріння, своєї національності, а цілком і повністю зорієнтовані на міфічне «світле майбутнє': Цілком природно, що арійська проблема для плебейської диктатури була, як червона ганчірка для бика. Якщо її і порушували, то лише з метою висміяти «арійських» вандалів.

«ГІСТЬ З ХРАМУ ПРЕДКІВ»